Вузлувата еритема – це гостре запальне поліетіологічне захворювання, яке проявляється утворенням глибоких, різко болючих вузлів, які найчастіше розташовуються на нижніх кінцівках.
Вузлувата еритема зустрічається не часто. Вона однаково вражає як чоловічу стать, так і жіночу. Вузлувата еритема може з’являтися як в ранньому віці, так і у людей старше 60 років. Але частіше даним захворюванням хворіють жінки до сорока років.
Зміст
- Етіологія вузлуватої еритеми
- Патогенез вузлуватої еритеми
- Клінічна картина вузлуватої еритеми
- Діагностика вузлуватої еритеми
- Лікування вузлуватої еритеми
- Прогноз вузлуватої еритеми
Етіологія вузлуватої еритеми
Вузлувата еритема відноситься до поліетіологічного захворювання. Тобто причин, які можуть спровокувати захворювання – безліч. До них відносяться:
- Інфекції (бактеріальні, вірусні, грибкові).
- Зв’язок з прийомом лікарських препаратів (антибіотики, контрацептиви, нітрати).
- Злоякісні захворювання.
- Аутоімунні захворювання.
- Саркоїдоз.
- Неспецифічне запальне захворювання кишечника.
Одним з частих факторів виникнення захворювання є – інфекційні агенти.
У дітей виникнення вузлуватої еритеми пов’язують саме з стрептококовою інфекцією верхніх дихальних шляхів.
Раніше великого значення надавали туберкульозу. Саме з мікобактерією було пов’язано появу вузлуватої еритеми, але дана теорія перейшла на другий план.
Патогенез вузлуватої еритеми
До кінця патогенез вузлуватої еритеми не з’ясований.
Але на сьогоднішній день вважається, що це так звана імунна реакція організму на алерген.
В організмі починають виникати імунні комплекси, які можуть спровокувати появу вузлуватої еритеми.
Вузлувата еритема з’являється внаслідок ураження дрібних судин, а саме артеріол, венул дерми і гіподерми. Саме вони провокують утворення вузлів.
Клінічна картина вузлуватої еритеми
Для вузлуватої еритеми характерна сезонність, частіше вона з’являється навесні і восени.
З’являється вузлувата еритема гостро, супроводжується утворенням гостро болючих, гарячих на дотик вузлів або бляшок, які можуть розташовуватися найчастіше на передній поверхні гомілок і щиколотках. Але для вузлуватої еритеми можливі і інші місця локалізації: стегна, передпліччя, іноді, в окремих випадках, тулуб і обличчя (обличчя найчастіше уражається у дітей).
Починається з загальних інтоксикаційних симптомів: біль в м’язах, суглобах, підвищення температури тіла, головний біль та інші.
Розрізняють гостру і хронічну форму вузлуватої еритеми.
При гострій формі висипання з’являються у вигляді кулястого вузла, розміром з горіх, іноді, в деяких випадках, розміри можуть бути ще більші. Вузол розташовується в глибоких шарах дерми і підшкірно-жирової клітковини. Вони підняті над рівнем шкіри, мають гладку поверхню і колір над вузлом на початку яскраво-червоний. Вузли можуть бути множинними, але найчастіше це одиничний вузол. Вузли різко болючі, шкіра над ними гаряча, болючість відзначається і в кінцівках, починають боліти суглоби, хворому важко пересуватися, температура тіла також залишається підвищеною.
Через 10-12 днів висипання починають зменшуватися в розмірах, стають більш плоскими, колір змінюється з яскраво-рожевого на синюшний, а потім на жовтувато-зелений, в кінці на коричневий. Болючість вузлів стає менш сильною, температура знижується.
Без лікування гостра форма протікає близько 2-3 тижнів до 1 місяця.
Хронічна форма вузлуватої еритеми починається повільно і має млявий перебіг. В середньому від декількох тижнів до декількох місяців. На кінцівках починають з’являтися вузли, близько 8 вузлів на кожній кінцівці симетрично. Хворі також відчувають болючість в місцях вузлів, також в кінцівках, при ходінні і в положенні стоячи.
Порушується загальний стан хворого, підвищується температура тіла.
Згодом вузли починають розростатися по периферії. Центр їх западає, утворюються кільцеподібні інфільтрати. Забарвлення вузлів синюшнє, в центрі забарвлення трошки відрізняється, стає синюшно – коричневим.
Процес протікає близько 3 місяців. Розрішуються, залишаючи пігментацію.
Діагностика вузлуватої еритеми
Діагностика вузлуватої еритеми для лікаря-дерматолога в більшості випадків не складає труднощів. Лікар-дерматолог перший, хто може запідозрити дане захворювання. Вузлувата еритема – це ревматологічне захворювання, і лікує її в більшості випадків лікар-ревматолог.
При підозрі на вузлувату еритему необхідно у пацієнта виключити туберкульоз, саркоїдоз, лімфому, бластомікоз та інші.
Лікар проводить огляд, збирає необхідний анамнез і на основі клінічної симптоматики може запідозрити дане захворювання.
Також лікар призначає деякі лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімію крові (фібриноген, С-реактивний білок), ревмо проби, бактеріологічні дослідження. Проводить інструментальні дослідження (рентгенографію органів грудної клітини, в деяких випадках комп’ютерну томографію).
Лікування вузлуватої еритеми
Лікування вузлуватої еритеми має в першу чергу включати лікування основного захворювання.
Також необхідний постільний режим, так як людей турбують артралгії, міалгії, болючість при ходьбі.
Для зменшення запального процесу і поліпшення загального стану призначають нестероїдні протизапальні засоби (німесил, ібупрофен, диклофенак та інші).
Для лікування основного захворювання головним препаратом вибору є 3% розчин йодиду калію.
Також застосовують місцеві протизапальні препарати (мазі або креми на основі глюкокортикостероїдів).
Так як саме захворювання регресує самостійно, лікування повинно бути симптоматичне.
Прогноз вузлуватої еритеми
Прогноз при даному захворювання в основному сприятливий, в рідкісних випадках, при наявності ускладнень та при неможливості встановити причину виникнення захворювання, прогноз може мати несприятливий перебіг.
