Стригучий лишай

Стригучий лишай (мікроспорія)– це паразитарне контагіозне (заразне) захворювання, яке вражає здебільшого волосисту частину голови (часто), гладку шкіру та в рідкісних випадках – нігті. Викликається грибами роду Microsporum.

Мікроспорія волосистої частини голови вражає виключно дітей. У рідкісних випадках може виникнути і в дорослої людини в разі зниження імунологічних властивостей організму, цукрового діабету та ін.

Мікроспорія, чи стригучий лишай – дуже поширене захворювання. Найчастіше воно виникає в дитячих колективах, інтернатах, школах та ін.

Зміст

1. Причини стригучого лишаю
2. Класифікація мікроспорії
3. Симптоми стригучого лишаю
4. Діагностика стригучого лишаю
5. Лікування стригучого лишаю
6. Наслідки та профілактика стригучого лишаю

Причини стригучого лишаю

Існує два типи мікроспорії:

• Антропофільна мікроспорія – причиною її є грибок Microsporum ferrаgineum та Microsporum audonii. Паразитує тільки на людях.
• Зооантропофільна мікроспорія – збудник – Microsporum canis.

За частотою захворювання Microsporum canis (син. Собачий пухнастий) стоїть на першому місці. Він передається від хворих котів та собак (рідко).

Антропофільна мікроспорія, викликана іржавим мікроспорумом (Microsporum ferrаgineum), передається тільки від хворої людини при безпосередньому контакті з нею чи через предмети побуту (гребінці, головні убори, подушки та інші предмети). Антропофільна мікроспорія зустрічається в Азії, на Далекому Сході. У наш час цей вид мікроспорії зустрічається вкрай рідко.

Найчастіше заражаються діти у віці від 1 до 13 років. До періоду статевого дозрівання у всіх дітей, у яких була відсутня терапія, процес самостійно регресує.

Через те, що імунна система у дітей ще не повноцінна, знижується функціональна активність клітин крові, виникає недостатність вітамінів, мікроелементів. Недостатнє сало- та потовиділення призводить до частих мікротравм, місцевих нервово-судинних порушень. Усе це пояснює, чому в більшості випадків мікроспорія виникає в дитячому віці.

Класифікація мікроспорії

• Антропофільна;
• Зооантропофільна.

За локалізацією :

• волосиста частина голови;
• гладка шкіра;
• нігті – зустрічається рідко;
• глибока – також зустрічається вкрай рідко.

Симптоми стригучого лишаю

Антропофільна мікроспорія – Microsporum ferrаgineum (іржавий мікроспорум) виникає тільки у людей. Інкубаційний період триває 2-4 тижні.

На волосистій частині голови спостерігаються дрібні еритематозні вогнища приблизно 1-1,5 см у діаметрі, контури неправильні, нечіткі. В ділянках ураження починає обламуватись волосся, але на відміну від трихофітії, при мікроспорії воно обламується на різному рівні та не все. Обламується волосся на висоті 6-8 мм.

Ураження відзначається найчастіше на межі волосистої частини голови та гладкої шкіри. У центрі вогнищ спостерігаються лусочки, кірочки, а по периферії папули та везикули. Хворих може турбувати свербіж різної інтенсивності.

Зоонозний тип викликається Microsporum canis (пухнастий мікроспорум). Інкубаційний період триває 5-7 днів. На початковій стадії виникає елемент висипу – еритематозна пляма. На волосистій частині голови утворюються одиничні вогнища приблизно 1-2 см у діаметрі. Еритема зверху вкрита висівкоподібним лущенням, також можуть спостерігатися розчухи, кірочки. Контури рівні, чіткі. Волосся обламується на однаковому рівні на висоті 4-6 мм.

За мікроспорії гладкої шкіри, як і за антропофільної та зооантропофільної, можуть спостерігатися множинні вогнища на голові, обличчі, руках, ногах, приблизно 3-4 см у діаметрі. Але в більшості випадків це велика пляма, яка схожа на кільце, оскільки в центрі вогнища спостерігається регресування процесу. Пляма в центрі менш червона, а по периферії спостерігається червоний запальний віночок. По периферії можуть бути дрібні везикули (пухирці) чи папули. Пляма вкрита дрібними лусочками. В центрі вогнища вражається пушкове волосся. При довготривалому та затяжному процесі можуть бути присутні дрібні грибкові відсіви, які нагадують папули червоного кольору – мікіди. Хворих також турбує свербіж.

Мікроспорія нігтів зустрічається вкрай рідко. Виникає у людей у будь-якому віці зі зниженими імунологічними властивостями організму та при хронічних захворюваннях. Уражується один чи всі нігті. Процес нагадує трихофітію нігтя. Ніготь стає ламким, витонченим, втрачає нормальний колір, стає чорним.

Діагностика стригучого лишаю

Діагноз мікроспорії можна встановити після того, як буде виконано ряд мікроскопічних та культуральних досліджень. «На око» під час огляду лікар не може встановити діагноз «стригучий лишай».

Для діагностики використовують:

• лампу Вуда – при освітленні ураженої шкіри після 10-12 днів еритема починає світитись зеленим кольором;
• мікроскопічне дослідження – виконується зішкріб, визначають вид збудника та встановлюють діагноз;
• культуральне дослідження.

Перед тим, як робити будь-яке дослідження, пацієнт повинен бути готовий до нього:

• за 2-3 дні забороняється наносити протигрибкові мазі, йод, фукорцин та інші речовини;
• за добу не мочити уражену ділянку.

Лікування стригучого лишаю

До лікування мікроспорії необхідно підійти відповідально. За будь-якої підозри на мікроспорію пацієнту необхідно звернутися до лікаря. Це небезпечне захворювання, і якщо своєчасно не встановити діагноз і не ізолювати хворого, можливе зараження великої кількості людей. Також протипоказано займатись самолікуванням, особливо у дітей, оскільки це може призвести до різноманітних ускладнень і необоротних процесів.

При місцевому лікуванні використовують:

• протигрибкові мазі, спреї, креми, які мають у своєму складі кетоконазол, ітраконазол, тербінафін;
• обов’язково епіляція волосся в ураженій ділянці;
• протирання вогнищ 2-5% йодом, бетадином;
• застосування сірчаних мазей.

Системне лікування полягає в прийомі:

• препаратів, які містять у своєму складі гризеофульвін, кетоконазол, тербінафін;
• гепатопротекторів;
• у деяких випадках – антигістамінних препаратів.

Лікування мікроспорії тривале і потребує, щоб пацієнт дотримувався всіх рекомендацій лікаря. У протилежному випадку лікування буде подовжене в рази.

Наслідки та профілактика стригучого лишаю

За відсутності терапії уражень шкірних покривів, особливо мікроспорії гладкої шкіри, вогнища ураження можуть досягти великих розмірів, що буде створювати дискомфорт хворому.

Щоб уникнути рецидивів і зараження оточуючих людей, необхідно:

• рання діагностика хворих;
• лікування хворих та людей, які перебувають у тісному колі спілкування з зараженими;
• проведення поточної та заключної дезінфекції у вогнищах ураження;
• регулярне та ретельне прибирання приміщень, де перебувають чи перебували хворі.