Склеротерапія (склерозування) – це процедура, яка заснована на ін’єкційній методиці введення спеціальних склерозантів в просвіт судини (найчастіше вен) з метою усунення перших симптомів варикозного захворювання, венозної сітки чи геморою. Склерозанти – це речовини на основі спиртів, які вводяться в просвіт венозної судини та склеюють їхню стінку.
Склерозування є одним із найсучасніших розділів флебології – судинної хірургії. Високі результати лікування досягаються саме на ранніх стадіях варикозної хвороби, що є прекрасною альтернативою хірургічній операції – флебектомії – в подальшому. Тому раннє виявлення та діагностика є запорукою успішного лікування та профілактики хронічної венозної недостатності. Дана методика також активно використовується лікарями-дерматологами при лікуванні гемангіом, судинних зірочок та сіток, які з’являються з віком та призводять до значного дискомфорту, особливо якщо зміни знаходяться на відкритих ділянках шкіри (обличчя, шия, декольте, руки, підколінна ділянка).
Зміст
- Історія виникнення склерозування
- Суть процедури склерозування
- Існує декілька видів склеротерапії
- Переваги склеротерапії
- Показання до склеротерапії
- Протипоказання до склеротерапії
- Рекомендації перед процедурою
- Етапи та техніка проведення склерозування
- Рекомендації після склеротерапії
Історія виникнення склерозування
Склерозування досить нова методика в практиці лікарів-хірургів, лікарів-дерматологів. На початку XVIII століття вперше було зроблено немало спроб введення в варикозно-змінену вену кислоту, щоб її закупорити. Далі застосовували речовину – перхлор, яка також не дала бажаного результату. Йод, танін теж не пройшли тестування. Всі ці дослідження викликали небажані ускладнення, які змушували медиків відмовлятись від обраних методів та шукати, щось безпечніше. В середині ХХ століття був винайдений такий препарат, як натрій тетрадецилсульфат, який дав довгоочікувані результати, без побічних явищ. Тому його використовують і до сьогоднішнього дня для склерозування судин.
Суть процедури склерозування
Лікар здійснює прокол ураженої вени під контролем УЗД (найчастіше), що надає більш точне потрапляння голки в судину та спостереження за наповненням препарату в ній. Завдяки препарату відбувається хімічне подразнення внутрішньої стінки судини, а саме ендотелію, та подальше асептичне (не інфекційне) запалення в межах судини. Введений препарат поступово розчиняється в організмі і не приносить ніяких ускладнень. Далі відбувається заплановане загоювання просвіту стінки судини, що проявляється у вигляді «склеювання», в результаті чого венозна судина зникає на шкірі (у випадку дрібних судин). При великих судинах склеротерапія потребує додаткового лікування (лазерна терапія, хірургічний метод).
Існує декілька видів склеротерапії
- Мікросклеротерапія – один з найпопулярніших варіантів склерозування судин, а саме дрібного калібру. Висока ефективність на ранніх стадіях варикозної хвороби, чи появі судинної сіточки на ногах, обличчі, животі та стегнах.
- Пінна склеротерапія («foam form») – даний вид склеротерапії застосовується для більших судин. Склерозант не рідкий, а пінистий, що дозволяє заповнити велику площу судини та швидко всотуватись та діяти.
- Ехосклеротерапія – даний вид склеротерапії включає в себе застосування дуплексного ультразвукового сканування, що дозволяє вводити препарат в глибокі судини та вени.
- Кріосклеротерапія – застосовується спеціальний кріозонд, який вводиться в судину та під впливом холоду призводить до облітерації судин, можливе одночасне введення інших лікувальних препаратів.
Переваги склеротерапії
- Безпечність.
- Високий та довготривалий результат.
- Низька травматичність процедури.
- Не залишає рубців та дефектів на шкірі.
- Мінімальний період реабілітації.
- Можливість застосування в комплексній терапії.
- Профілактика хірургічним втручанням в подальшому.
Показання до склеротерапії
- Варикозна хвороба (початкові стадії).
- Судинна сітка, судинні зірочки.
- Гемангіоми.
- Геморой.
Протипоказання до склеротерапії
- Вагітність, лактація.
- Тромбоз, тромбофлебіт глибоких вен.
- Алергічні реакції на анестезуючі засоби чи препарати-склерозанти.
- Непрохідність судин.
- Серцево-судинні захворювання (аритмія, гіпертонічна хвороба ІІІ-ІV ст.).
- Наявність кардіостимулятора.
- Епілепсія, судоми.
- Цукровий діабет.
- Запальні та гнійні захворювання в зоні ін’єкцій.
- Хронічні захворювання печінки та нирок в стадії декомпенсації.
- Онкологічні захворювання.
Рекомендації перед процедурою
- Відмовитись від алкоголю та паління за 2 доби до виконання процедури.
- Припинити приймати медикаментозні препарати, що розріджують кров (аспірин, гепарин, парацетамол та інші) за 2 доби.
- Не робити косметологічні процедури за 1 тиждень (особливо епіляції).
- Не вживати занадто калорійну та жирну їжу за 2 години до процедури.
Етапи та техніка проведення склерозування
- Огляд хворого лікарем-дерматологом, лікарем-хірургом.
- Уточнення з приводу появи перших симптомів, болю, набряків, протипоказань до процедури. Обтяженість сімейного анамнезу.
- Дуплексне ультразвукове сканування нижніх кінцівок.
- Визначення методу склеротерапії.
- Надання хворому спеціального положення, підняття нижнього кінця кушетки.
- Обробка шкіри антисептичними розчинами.
- Введення тонкої голки шприца в зазначену венозну стінку. При цьому лікар щільно притискає пальцями ділянку на 4-5 см вище і нижче голки, та поступово вводить препарат.
- Виведення голки з судини, накладання стерильного пластиру.
- Виконання наступних ін’єкцій в інших ділянках аналогічно.
- Хворий 10 хвилин лежить, роблячи активні рухи в колінному та гомілково-ступневому суглобі.
- Накладання еластичного бинту на кінцівки.
- Надання рекомендацій після процедури.
Рекомендації після склеротерапії
- Протягом 30 хвилин активно походити.
- Не зловживати алкоголем близько 2 тижнів.
- Не зменшувати фізичні навантаження на кінцівки, активно займатись спортом.
- Не сидіти і не стояти на одному місці довго.
- Не приймати гарячі ванни, сауни, бані протягом 2 місяців.
- Уникати прямих сонячних променів в місці проведення процедури.
- Вітамінотерапія, активний та здоровий спосіб життя.
