Подагра – це ревматологічне хронічне, часто рецидивуюче захворювання, яке пов’язане з підвищеним рівнем сечової кислоти і порушенням пуринового обміну, виявляється раптовими артритами, які супроводжуються сильними больовими відчуттями у пацієнта і в подальшому, без адекватної терапії, відкладенням солей сечової кислоти в суглобах кінцівок і внутрішніх органах, деформацій кінцівок і утворення тофусів (відкладення солей сечової кислоти, які формують «шишки»), а також призводить людину до інвалідизації.
Подагра вражає людей середніх і старших років. Вона зустрічається у кожної четвертої – п’ятої людини.
Сильні больові відчуття і запалення не дають можливість нормального існування людини. Подагра не знімається звичайними протизапальними препаратами, а вимагає спеціальних лікарських засобів, які знімають больові відчуття і діють на причину розвитку даного захворювання.
Зміст
Причини виникнення подагри
Причин розвитку подагри безліч. Основними є підвищення рівня сечової кислоти (гіперурикемія) в крові і відкладення солей сечової кислоти в суглобах. Також велику роль відіграє спадковість.
Відкладення та підвищення рівня сечової кислоти (гіперурикемія) свідчить про те, що нирки не здатні виводити до кінця сечову кислоту з організму, або вона в організм надходить у великій кількості, або ж існують деякі проблеми в самих нирках, і вони не здатні виводити її, навіть якщо концентрація в крові відповідає нормі. Гломерулонефрит, пієлонефрит, гостра і хронічна ниркова недостатність – призводять до порушення роботи нирок, тому у людей з даними захворюваннями можливість виникнення подагри збільшується.
При постійній високій концентрації сечової кислоти в крові, вона починає відкладатися в тканинах, суглобах і органах. Відкладені кристали сечової кислоти в суглобах, утворюють «шишки», які називаються тофусами. Саме відкладення цих солей і провокують больові відчуття і спонтанні артрити.
Існує безліч факторів, які призводять до розвитку або підвищують ймовірність розвитку даного захворювання:
1. Спадковість;
2. Прийом алкоголю, гострої, копченої, смаженої їжі;
3. Дефіцит кальцію;
4. Дефіцит вітаміну С;
5. Хронічна і гостра ниркова недостатність;
6. Порушення роботи нирок.
7. Цукровий діабет
Симптоми подагри
Симптоми при даному захворюванні різко виражені і переплутати їх з іншими хворобами практично неможливо. Хворі яскраво запам’ятовують всі напади, вони в фарбах пояснюють і описують всі симптоми, які супроводжували їх.
Біль, яку відчувають хворі під час нападу неможливо ні з чим порівняти. Найчастіше напади проявляються в нічний і ранковий час. При повному благополуччі у хворого різко запалюється суглоб (в залежності від того, в якому суглобі відкладаються солі сечової кислоти), частіше за все це суглоб великого пальця ноги, але можуть і запалюватися колінні, ліктьові та інше суглоби.
Найчастіше відбувається ураження дрібних дистальних суглобів. Шкіра над запаленим суглобом червоніє, вона має яскраво – червоне забарвлення, на дотик гаряча, присутній набряк. Запалення супроводжується сильним болем. У пацієнта порушується сон, він не може зняти больові відчуття звичайними протизапальними препаратами. Також в більшості випадків піднімається температура тіла до фебрильних цифр (38,5- 40 С), хворого морозить, нудить, він блідне, і це все може тривати кілька годин. Вранці та вдень, больові відчуття практично припиняються. Якщо пацієнтові не проведена адекватна терапія і не дано рекомендації, напади можуть бути кілька разів на місяць.
Згодом, при подальшому накопиченні солей сечової кислоти, відбувається руйнування суглоба, починають утворюватися так звані вузли (тофуси), які призводять до деформації кінцівок. Вони найчастіше розташовується на суглобах кистей і стоп, вушних раковинах, можливе утворення в області мошонки і навіть язика.
Все це призводить до порушення рухової функції людини, аж до інвалідизації.
Також порушується робота нирок. Виникає сечокам’яна хвороба, часті цистити і в кінці це все закінчується нирковою недостатністю.
Діагностика подагри
Діагностика побудована на ретельно зібраному анамнезі, лабораторних та інструментальних обстеженнях, і візуальному огляді.
У більшості випадків постановка діагнозу подагри, для лікаря ревматолога не являє труднощів.
Для діагностики, пацієнт здає загальний розгорнутий аналіз крові, в ньому відмічається підвищений рівень ШОЕ, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули і лейкоцитоз (підвищення рівня лейкоцитів). Біохімічний аналіз крові, в якому відмічається підвищення рівня сечової кислоти, фібрину, і глобулінів.
Також роблять рентгенографію суглобів, на ній видно відкладення солей сечової кислоти, звуження суглобової щілини і руйнування суглоба, і роблять УЗД суглобів та нирок, і біопсію тофусів.
Лікування подагри
До лікування подагри потрібно підійти відповідально і відразу потрібно звернутися до лікаря, для уникнення в подальшому негативних наслідків.
Крім медикаментозного лікування, пацієнту необхідно притримуватись ще й спеціальної дієти, яка буде спрямована на зменшення сечової кислоти в організмі.
З раціону пацієнта потрібно виключити алкоголь, рибні та м’ясні бульйони, м’ясо тварин, ковбаси, гостру, смажену і копчену їжу.
При подагрі необхідно випивати до 3 – х літрів рідини в день.
Больові напади знімають або індаметаціном, або колхіцином. Надалі, пацієнту призначаються місцеві мазі, гелі і креми, які не допускають руйнування суглобів і знімають запалення. У невеликих дозах (підтримують) призначають колхіцин або препарати, які знижуватимуть рівень сечової кислоти в крові (алопуринол, пробенецид, сульфінпіразон та інші).
Якщо ж подагра протікає зі скупченням внутрішньосуглобової рідини – роблять пункційну евакуацію.
Прогноз подагри
При адекватній терапії і при дотриманні всіх рекомендацій лікаря – прогноз сприятливий, і ремісія може тривати близько кількох десятків років.