Пінта (mal del pinto, carate) – це гостре, екзотичне інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням шкірного покриву і слизових оболонок, без ураження внутрішніх органів, кісток і суглобів.
Пінта- це екзотичне захворювання, в країнах СНД, дана інфекція практично не зустрічається. Її найчастіше реєструють в Південній та Центральній Америці (Венесуела, Мексика, Колумбія, Еквадор, Перу, Бразилії, Парагваї, Аргентині, Гондурасі, Чилі, Панамі, Нікарагуа, Гватемалі), також можна її зустріти в країнах Африки та Азії, але в цих місцях, вона реєструється рідше.
Пінта, досить таки рідкісне захворювання і важко діагностоване, її клінічні ознаки можуть бути схожі з іншими видами дерматозів. Поставити кінцевий діагноз можна за допомогою бактеріоскопічного дослідження на виявлення збудника.
Зміст
- Етіологія захворювання
- Шляхи передачі пінти
- Симптоми захворювання
- Діагностика пінти
- Лікування пінти
- Прогноз захворювання
Етіологія захворювання
Збудником пінти є Treponema carateum, даний збудник за всіма своїми морфологічними і біологічними властивостями подібний до Treponema pallidum, яка є збудником сифілісу, а також має схожість з Treponema pertenue Castelani, а вона в свою чергу є збудником фрамбезії.
Treponema carateum має штопороподібну форму з 11 – 16 завитків і довжиною від 8 до 19 -20 мкм. Також вона має загострені кінці.
Шляхи передачі пінти
Збудник пінти може вільно існувати в грунті екзотичних країн і на тропічних деревах. Потрапляє збудник в організм при прямому контакті з бактерією. Якщо на шкірі і слизових є подряпини, рани, порізи та інші порушення цілісності шкіри і слизових, збудник потрапляє через ці дефекти в кровотік і починає своє ураження.
Також можливо і непрямий шлях зараження – від хворої людини. Доведено, що збудник пінти можуть переносити деякі комахи.
Пінтою найчастіше хворіють діти.
Симптоми захворювання
Дане захворювання має три періоди перебігу. У кожному періоді певні симптоми і перебіг.
Інкубаційний період при даному захворюванні становить приблизно від однієї до 4 тижнів. Все залежить від імунної системи пацієнта і наявності супутньої патології.
Первинний період. Він починається з появи запальної папули в місці проникнення збудника. Вона найчастіше локалізується на: обличчі, кінцівках, шиї. Діаметр даного вузлика (папули) становить 0,5 – 1 см. Через якийсь час, а саме приблизно через кілька тижнів, папула починає трансформуватися в еритематозно-сквамозну пляму, яка оточена валиком по периферії. Суб’єктивні відчуття можуть бути відсутні, а може спостерігатися незначний свербіж.
Через 4 – 7 місяців, без адекватної терапії, інфекція починає поширюватися по всьому організму. В результаті, починають з’являтися нові плями, які мають назву – пінтіди. Вони можуть розташовуватися як навколо первинноï еритематозно-сквамозної плями, так і поширюватися по всьому тілу.
Коли на тілі починають з’являтися пінтіди, це свідчить про перехід первинної стадії у вторинну.
Вторинний період. Дана стадія з’являється у тих пацієнтів, яким не була призначена адекватна терапія або не встановлено правильний діагноз.
Процес має вже генералізований характер. По тілу починають з’являтися ахроматичні або гіперхроматичні плями, даний висип починає формувати лейкомеланодермію.
Поява на тілі так званої дисхромії (ділянки, пігментації і ділянки, в яких відсутній пігмент (білі), свідчить про те, що Treponema carateum проникла в ростковий шар епідермісу, а через його ураження починають зникати меланоцити.
Через кілька місяців, припиняється поява свіжої висипки і дане захворювання переходить в латентний період (прихований), який триває кілька років.
Далі пінта переходить в третю стадію. Ця стадія характеризується появою дрібних ділянок атрофії шкіри. Найчастіше атрофія розташовується на верхніх і нижніх кінцівках.
Ділянки дисхромії залишаються у пацієнта до кінця життя.
При пінті, в запальний процес не залучаються внутрішні органи, суглоби, кістки.
При всіх трьох стадіях пацієнта може турбувати свербіж, який може бути вираженим або помірним.
При вираженому свербінні, у пацієнта з’являються розчухи, кров’янисті кірочки, і є ймовірність приєднання бактеріальної інфекції.
Діагностика пінти
При постановці діагнозу необхідно ретельно зібрати анамнез, розпитати про перебування в тропічних країнах, про контакт з грунтом, рослинами або ж про укуси комах. Також в діагностиці допомагають наявність специфічних ділянок дисхромії, які найкраще помітні в кінці другої і протягом всієї третьої стадії.
І кінцевий діагноз можна поставити на основі бактеріоскопічного дослідження на виявлення збудника захворювання, а також на основі серологічних реакцій.
Лікування пінти
Лікуванням захворювання займається лікар – інфекціоніст. Воно потребує стаціонарного лікування.
Лікування пінти полягає в використанні антибіотиків пеніцилінового ряду або макролідів.
Найчастіше застосовують біцилін, ретарпен, екстенціллін. При прийомі антибіотика азитроміцину, курс становить 10 – 14 днів. Біцилін і ретарпен вимагає одноразового введення в дозі 2 400 000 ОД.
Прогноз захворювання
Дане захворювання не є агресивним, так як внутрішні органи і інші системи організму не пошкоджуються, тому прогноз сприятливий. Утворення на шкірі мають косметичний дефект, а загрози для життя не уявляють.
