Пілінг обличчя

Пілінг (від англ.: peel – очищення) – це косметологічна процедура, яка спрямована на очищення шкіри, відлущення рогового шару епідермісу з метою стимуляції регенеративних процесів шкіри, зменшення продукції шкірного сала та вікових змін шкіри.

Пілінг є однією з найвідоміших процедур косметологічного кабінету, після чистки обличчя, оскільки пілінги здатні вирішувати багато проблем, зокрема жирну шкіру, вікові зморшки, ліфтинг, пігментацію, фотостаріння та ін. В основу всіх видів пілінгу покладено суворо дозоване пошкодження шкіри після якого наступає активний процес відновлення поверхневих шарів шкіри.

Пілінги поділяються на:

• механічні (скраб, гомаж, мікродермабразія);
• фізичні (лазер, ультразвук);
• хімічні (кислотні, ферментативні та ін.).

За глибиною проникнення пілінг може бути:

• поверхневий;
• серединний;
• глибокий.

Зміст

1. Історія виникнення пілінгу
2. Хімічні пілінги
3. Показання до пілінгу обличчя
4. Протипоказання до пілінгу обличчя
5. Техніка та етапи виконання пілінгу обличчя
6. Можливі ускладнення після пілінгу
7. Рекомендації після пілінгу
8. Курс та тривалість процедури

Історія виникнення пілінгу

Давні єгиптяни та греки вперше намагались застосувати примітивні пілінги на обличчя з метою омолодження. Вони використовували молочну кислоту (кисле молоко), гліколієву кислоту (сік цукрового тростинку), винну кислоту (винний осад) та інші кислоти (соки фруктів та ягід).

Першою речовиною, яку використали як пілінг, був фенол. Про властивості фенолу як антисептику знали досить давно, але в ході медичного застосування помітили, що при обробці ран фенолом шкіра явно світлішала та гладшала. Антуанетта Гассе, дочка відомого французького хірурга Ля Гассе, вперше використала фенол у приватній косметологічній практиці наприкінці Першої світової війни, але вона не поспішала відкривати секрети концентрації та додаткових речовин, що входили до складу пілінгу, забравши їх з собою в могилу. Лише у 1961 р. лікар Літтон показує результати фенолового пілінгу на науковій лікарській конференції, не розкриваючи рецепту. І лише Бейкер та Гордон вперше відкрили секрет формули фенолового пілінгу. І дотепер цей пілінг називають пілінг Бейкера-Гордона (3 мл 88% фенолу, 2 мл дистильованої води, 8 крапель рідкого мила, 3 краплі кротонового масла).

Ван Скотт першим почав досліджувати вплив фруктових кислот на шкірні покриви. Займаючись проблемою гіперкератозу, він довів, що зв’язок між роговими лусочками можна зменшити під впливом ретиноїдів та альфагідроксикислот (АНА). Основним діючим фактором є зміна кислотності (ph) шкіри, в результаті чого відбувається руйнування сполучень між роговими лусочками і зміна функціональної активності живих клітин. Також ним була доведена дія гліколієвої кислоти, яка не тільки прискорює відновлення клітин епідермісу, а й впливає на синтез колагену, еластину дерми.

Очікувані ефекти від хімічного пілінгу:

• Покращення зовнішнього вигляду, еластичності та тургору шкіри.
• Корекція гіперпігментації.
• Розрівнювання чи зникнення дрібних зморшок.
• Стимулююча дія на шкіру, що відбувається за рахунок запальної реакції у відповідь на гостре дозоване хімічне подразнення.
• Зменшення пор на жирній шкірі.
• Зменшення жирності та висипань при вугровій хворобі.
• Недовготривала процедура по часу з довготривалим результатом після.
• Чим глибше приникає пілінг, тим більший період відновлення після процедури (лущення, кірочки та ін.).

Хімічні пілінги

Сьогодні косметологічні кабінети пропонують для проведення такі види хімічного пілінгу:

Лужний пілінг обличчя

Він показаний для омолодження, глибокого очищення шкіри будь-якого типу, навіть особливо тонкої і чутливої. Лужний пілінг впливає на шкіру високим рівнем рН, ніби «витягуючи» з неї всі накопичені забруднення і шкідливі речовини, нейтралізує ороговілі клітини. В ході процедури мертві клітини злущуються, вирівнюється колір обличчя, відбувається детоксикація шкіри.

Кислотний пілінг обличчя

Одним з найбільш високорезультативних і безпечних пілінгів вважається кислотний. Суть методу полягає у впливі на шкіру кислот, в результаті чого вона оновлюється, стимулюється вироблення колагену і еластину. Шкіра стає гладкою і м’якою на дотик, пори звужуються, поліпшується колір обличчя. Сьогодні існує кілька видів кислотних пілінгів, підібрати який вам допоможе досвідчений лікар-косметолог. Це: фруктовий, гліколевий, мигдалевий, молочний, саліциловий і ретиноловий. Кожен з цих видів спрямований на поліпшення загального стану шкіри, а також допомагає вирішити і вузькоспрямовані завдання. Наприклад, фруктовий пілінг чудово освіжить шкіру, а мигдалевий підійде тим, хто бажає впоратися з наслідками акне або іншими недоліками шкіри.

Процедура пілінгу охоплює різноманітні шари дерми, надаючи тим самим як менш, так і більш виражений ефект.

Поверхневий пілінг

Пілінг проникає на глибину рогового шару епідермісу та сприяє ексфоліації (відлущенню) рогових лусочок, усуває дрібні зморшки, відбілює пігментні плями, покращує колір, тургор та рельєф шкіри. Цей пілінг здійснюється здебільшого фруктовими кислотами – альфагідроксикислотами (АХА), бетагідроксикислотами (ВХА).

Характеристика основних кислот:

• Гліколієва кислота – міститься в зеленому винограді. Має ексфоліативні властивості, зменшує пігментацію, покращує роботу сальних залоз.
• Яблучна кислота – міститься у яблуках. Покращує клітинний метаболізм, відлущує рогові лусочки, має легку депігментуючу дію, зміцнює судинну стінку, активізує синтез колагену.
• Молочна кислота – продукт бактеріального бродіння галактози, міститься в кислому молоці та кисломолочних продуктах. Має хороші ексфоліативні властивості, зволожуючий ефект, а також бактерицидну дію, пілінг з її допомогою можна проводити в літній період.
• Лимонна кислота – міститься в переважній більшості плодів та листків цитрусових рослин. Має сильні відбілювальні, репаративні та антиоксидантні властивості.
• Винна кислота – міститься в дозрілому винограді та натуральному вині. Має відбілювальні, зволожувальні антиоксидантні та ексфоліативні властивості.
• Мигдальна кислота – продукт гідролізу амігдалину, органічної речовини, що міститься у ядрах кісточок багатьох квіткових рослин, особливо багато його у гіркому мигдалі. Має протизапальні властивості, антикомедонну дію.
• Фітинова кислота – міститься у насінні злакових рослин, де є основною метаболічною формою збереження органічного фосфату. Забезпечує омолодження і добрий ліфтинг шкіри.
• Коєва кислота – продукт життєдіяльності грибів родів Aspergillus, Aerobacter и Penicillum. Забезпечує відбілювання шкіри за рахунок потужного інгібуючого впливу на меланоцити, який реалізується шляхом незворотної інактивації ферменту тирозинази; крім того, вона має бактерицидний та певний ексфоліативний і зволожуючий ефект.
• Азалаїнова кислота – продукт окиснення парафінів. Має антимікробну і протизапальна дію, добре підходить для жирної шкіри, оскільки блокує синтез жирних кислот. Цим вона зменшує утворення акне та комедонів, порушуючи метаболізм у атипових меланоцитах зменшує схильність до гіперпігментацій.

Серединний пілінг

Хімічні кислоти проникають на всю товщину епідермісу до базального шару. Використовуються такі речовини, як ретиноїди, трихлоруксусна кислота (ТСА), гліколієва кислота, саліцилова кислота, пілінг Джеснера та ін.

Характеристики основних кислот:

• ТСА 20-35% (трихлоруксусна кислота) – сильнодіюча кислота, що добре проникає в шкіру і має виражену протизапальну та бактерицидну дію. Механізм дії кислоти на шкіру відбувається за рахунок коагуляції білкових структур та епідермісу, також відбувається пришвидшення поділу клітин базального шару, відлущення рогових мас, утворення нових та свіжих клітин. ТСА 20-35% вважається серединним пілінгом та виконується виключно лікарем-дерматологом. Обов’язково виконується передпілінгова підготовка, яку індивідуально призначає лікар.
• Саліцилова кислота 25-30% – бетагідроксикислота, що має високу проникну властивість та кератолітичний і антисептичний ефект. Саліцилова кислота викликає активне відлущення в усті волосяного фолікула, що запобігає утворенню комедонів, покращує роботу сальних залоз, звужує пори, усуває пігментні плями після висипань. Виконується лікарем-дерматологом. Обов’язкова передпілінгова підготовка за призначенням лікаря.
• Пілінг Джеснера – це трьохкомпонтний розчин, у складі якого є резорцин, молочна кислота, саліцилова кислота. Молочна кислота володіє ексфоліативною та відбілюючою властивістю, потужною зволожуючою дією. Саліцилова кислота має кератолітичні, антисептичні, протизапальні властивості. Резорцинова кислота в цьому «коктейлі» є підсилюючою речовиною та володіє антибактеріальними, в’яжучими і відбілюючими властивостями.

Глибокий пілінг

Найглибший серед пілінгів, досягає верхніх шарів дерми, доходячи до сітчастого шару дерми. Цю методику дуже рідко використовують дерматологи, оскільки вона досить травматична і непередбачувана в своїх результатах. Саме фенол є одним з найглибших за проникністю пілінгів, який потребує надзвичайної обережності та серйозних показань до його виконання.

Ферментативний (ензимний) пілінг

Це поверхневий пілінг, де діючою речовиною виступають не кислоти, а ферменти. Ферментативний пілінг дуже легкий та щадний, його використовують для всіх типів шкіри, можна застосовувати на чутливу шкіру та купероз. Для цього пілінгу характерна легка ексфоліація та очищення шкіри від білкових забруднень, видалення рогових мас та очищення пор. Він не потребує підготовки та реабілітації після, всесезонний, можна використовувати в домашніх умовах.

Важливо розуміти, що хімічні пілінги за своїми властивостями різні, концентрації діючих речовин теж різні, те що в одного бренду може бути поверхневим, в іншого бренду може бути серединним пілінгом. Лише лікар-дерматокосметолог знає, який пілінг підійде для вашого типу шкіри і як він проявиться в подальшому.

Показання до пілінгу обличчя

• Гіперкератоз.
• Дрібні та середньої глибини зморшки.
• Гіперпігментації (мелазма, хлоазма).
• Сонячне та старече лентиго (веснянки).
• Втрата здорового кольору обличчя.
• Жирна шкіра, схильна до утворення вугрових висипів (акне 1-2 ступеня).
• Постзапальні рубці.
• Розширені пори.
• Зниження тургору та еластичності шкіри.
• Дрябла та нерівна шкіра.
• Суха та зневоднена шкіра.
• Ознаки фотостаріння шкіри.

Протипоказання до пілінгу обличчя

Абсолютні протипоказання:

• вік до 18 років;
• гострі запальні процеси (ГРВІ, лихоманка та ін.);
• необхідність прийому розкутану або якщо минуло менше чим 6 місяців після його прийому;
• будь-які пораншлення, подразнення шкіри обличчя;
• вагітність та лактація;
• гемофілія та захворювання крові;
• свіжа засмага;
• ІV-VI фототип шкіри за Фіцпатриком;
• локальні запальні процеси на шкірі, загострення дерматозів;
• герпесвірусна інфекція;
• схильність до формування келоїдних рубців;
• проведення напередодні травматичних процедур на шкірі;
• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• психічні та нервові захворювання (особливо епілепсія);
• схильність до папілом та бородавок;
• захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, порушення ритму);
• нереалістичні очікування пацієнта.

Відносні протипоказання:

• будь-які захворювання в стадії загострення;
• чутлива шкіра;
• множинні невуси;
• гіпертрихоз, гірсутизм (при проведенні ТСА);
• зловживання алкоголем;
• схильність до формування келоїдних рубців;
• прийом лікарських препаратів;
• менструація.

Техніка та етапи виконання пілінгу обличчя

1. Перед виконанням процедури необхідно укласти угоду – інформаційне погодження пацієнта на виконання хімічного пілінгу.
2. Демакіяж, очищення шкірних покривів від забруднення. Косметолог підбирає засоби за типом шкіри.
3. Уточнення з приводу алергічних реакцій, хронічних захворювань в анамнезі клієнта.
4. Обробка шкіри дезінфікуючим розчином (найчастіше хлоргексидином) для уникнення інфекційних ускладнень.
5. За можливості потрібно зробити фотознімки до проведення процедури, щоб оцінити результат.
6. Підготувати серветки, фізіологічний розчин 0,9% для промивання очей, якщо туди випадково потрапить хімічний пілінг.
7. Проведення процедури пілінгу:
   • налити 1–2 мл пілінгу в скляну посудину (кількість залежить від площі, на яку наноситиметься розчин);
   • віялоподібним пензликом рівномірно нанести пілінг, починаючи з лоба, пореходячи на щоки, підборіддя, потім навколо губ та носу. Косметолог може обрати будь-який інший спосіб нанесення пілінгу (марля, ватні палички та ін.);
   • час експозиції та кількість шарів нанесення хімічного пілінгу на шкірі контролює лікар-косметолог та орієнтується на тип шкіри, її товщину та стан, а також бажаний терапевтичний ефект;
   • нанесення нейтралізатору, якщо це потрібно; нейтралізатор є буферним розчином, який інактивує кислотний пілінг і відновлює фізіологічний ph шкіри;
   • змивання прохолодною водою.
8. Регенерація та відновлення. Нанесення заспокійливої маски із зволожуючими властивостями.
9. Завершення та захист. Легкими масажними рухами наносять відновлюючий та сонцезахисний крем SPF-50, щоб захистити шкіру від прямих сонячних променів, які можуть призвести до небажаної пігментації.

Можливі ускладнення після пілінгу

• Тимчасова чи постійна гіпопігментація чи гіперпігментація.
• Приєднання інфекційних агентів (бактерій, вірусів, грибків), загострення герпетичної інфекції.
• Довготривала еритема (почервоніння шкірних покривів).
• Утворення рубців (атрофічних, гіпертрофічних, колоїдних).
• Ектопія (виворіт) нижньої повіки (при серединних чи глибоких пілінгах).

Рекомендації після пілінгу

• Протягом 48 годин після сеансу пілінгу пацієнту забороняється пряме попадання прямих сонячних променів, а також відвідування саун та басейнів.
• Попередити пацієнта, що через 3–4 дні може з’явитися лущення, категорично забороняється розчухувати в зоні проведення процедури.
• Забороняється нанесення декоративної косметики одразу після процедури, не використовувати кератолітичні засоби та креми на жирній основі.
• Нанесення відновлюючих та зволожуючих кремів, сироваток легкої текстури, які косметолог підбирає для домашнього догляду.
• Обов’язкове використання крему SPF-50, при вираженій сонячній активності необхідно наносити декілька разів на день.

Курс та тривалість процедури

Пілінг обличчя триває близько 30–40 хвилин. Сеанс – 1 раз на 14 днів, курсом 4–6 процедур. Сеанси та курс процедур може коректувати лікар-косметолог самостійно, орієнтуючись на особливості та тип шкіри, проблеми, які є у пацієнта та бажані терапевтичні ефекти.