Меланін – високомолекулярний пігмент, присутній у клітинах шкіри, волосся, райдужній оболонці ока, який відповідає за їхнє фарбування. Однією з найважливіших функцій меланіну є поглинання ультрафіолетових променів і захист глибоких шарів шкіри від променевого ушкодження.
Меланін притаманний усім живим істотам на планеті, однак, якщо в організмі стався збій і пігмент з тих чи інших причин повністю або частково відсутній у тілі, говорять про альбінізм.
Зміст
Меланін в організмі людини
Меланіном називають нерозчинні полімери, що відповідають за забарвлення живих тканин (як людини і тварин, так і грибів, мікроорганізмів). Стимулюють вироблення меланіну меланостимулюючі гормони, які секретуються гіпофізом. Синтезом меланіну займаються спеціальні клітини – меланоцити, які походять з нервового гребеня. Сам пігмент меланін накопичується в епідермісі, а під впливом ультрафіолетового випромінювання кількість меланоцитів збільшується, у результаті чого виникає гіперпігментація шкіри або, як прийнято її називати, – засмага.
Види меланіну
У природі існцє 3 основних види меланіну:
- еумеланін – пігмент сіро-коричневого або чорно-коричневого кольору;
- феомеланін – теплий, червоно-жовтий пігмент;
- нейромеланін – темний пігмент, що виявляється в мозку, і чиї функції до сих пір до кінця не вивчені.
Функції меланіну
Основне завдання меланіну полягає в захисті клітин організму від згубного впливу ультрафіолетових променів. До функцій меланіну також належать:
- прискорення хімічних і біологічних реакцій в організмі;
- нейтралізація вільних радикалів;
- нейтралізація патогенних процесів, що виникають у щитоподібній залозі, печінці, надниркових залозах;
- допомога в очищенні організму від шкідливих металів, солей, шлаків;
- омолодження шкіри.
Порушення пігментації
Якщо вироблення меланіну в організмі відбувається без будь-яких відхилень, зовні це ніяк не помітно. А в разі його надлишку або нестачі говорять про порушення пігментації.
Головною причиною порушення пігментації є збій синтезу й розпаду меланіну. На регуляцію його синтезу впливають гени, гормони, кількість ультрафіолетового випромінювання, що поглинається шкірою, а також поєднання всіх цих чинників.
Меланоз
Якщо синтез меланіну відбувається в надмірній кількості, виникає ймовірність розвитку меланозу. Він проявляється у вигляді зайвого відкладення пігменту меланіну в шкірі. Розрізняють вроджений і набутий меланоз. Як приклад вродженої гіперпігментації можна навести ті родимки на тілі людини, які за певних обставин здатні перерости на рак шкіри – меланому. До решти пігментних плям належать:
- веснянки;
- мелазми – як правило, великі плями коричневого відтінку, що проявляються на обличчі та шиї;
- лентіго – схожі на веснянки плями, проте, більші та яскраві;
- вітиліго – знебарвлення окремих ділянок шкіри через зникнення з них пігменту меланіну;
- постакне – гіперпігментація або гіпопігментація, що розвинулася після запалення.
Альбінізм
У разі невеликої кількості або повної відсутності меланіну в організмі розвивається альбінізм. У людей з даним захворюванням білий колір волосся, безбарвні вії, дуже світла шкіра. Альбінізм – це генетичне вроджене (спадкове) захворювання. Альбіноси схильні до різних захворювань:
- фотофобія (погано переносять денне світло через очний альбінізм);
- зниження зору – міопатія, косоокість, сліпота;
- зниження слуху;
- підвищений ризик отримання сонячних опіків і розвитку раку шкіри.
