Контурна пластика

Контурна пластика – це ін’єкційна методика омолодження обличчя, що заснована на введенні філерів (філер – від англ. to fill – наповнювати) в проблемні ділянки шкіри, які потребують корекції. У сучасній естетичній медицині контурна пластика є однією з найпопулярніших косметологічних послуг, оскільки саме вона вирішує більшість проблем, які раніше можна було подолати лише за допомогою пластичної хірургії.

Зацікавленість до цієї методики стрімко зростає як серед молоді, так і серед пацієнтів зрілого віку. Молодь зацікавлена здебільшого зміною природніх форм та рис обличчя, а саме корегуванням форми та збільшенням губ, корекцією виличних дуг (рос.: скул) та зміною форми носа. Більш зрілі пацієнти турбуються про подолання вікових змін власного обличчя, тому серед них більше користуються попитом такі процедури, як заповнення зморшок, носослізної борозни та інші подібні процедури.

Таким чином, контурна пластика має два напрями – корекція вікових змін та моделювання обличчя.

Зміст

1. Історія виникнення контурної пластики
2. Мета контурної пластики
3. Класифікація філерів
4. Переваги контурної пластики
5. Показання до контурної пластики
6. Протипоказання до контурної пластики
7. Техніки введення препаратів
8. Етапи проведення контурної пластики
9. Рекомендації після контурної пластики
10. Ускладнення після контурної пластики
11. Курс та тривалість процедури

Історія виникнення контурної пластики

Перші спроби введення філерів були зроблені у 1893 році: в ділянку шрамів вводилася власна жирова тканина, вилучена з косметично не значимих ділянок тіла, однак це не давало успішного результату. Між 1990–1935 роками використовували парафін, що виявився абсолютно не придатним для цієї методики. У 1962 році Корнінг першим ввів рідкий силікон, який у подальшому призвів до непередбачуваних наслідків, а саме до міграції його по всьому тілу та реакції відторгнення. У 1981 році вирішили використати препарати на основі колагену тваринного походження, що нерідко викликало сенсибілізацію, а це в свою чергу призводило до алергічних реакцій та аутоімунних захворювань.

У 1934 році вперше методом рентгенівської кристалографії К. Меєр виділив гіалуронову кислоту зі скловидного тіла ока корови. Саме завдяки виділенню цієї речовини зі скловидного тіла вона дає початок назві гіалуронова (грец. Hyalos).

Але ця природня форма не була досконалою, оскільки при хімічній очистці відбувалось руйнування полімерної структури молекули гіалуронової кислоти. І лише в 1955 році винайшли метод генно-інженерного біосинтезу чистої гіалуронової кислоти з бактерій стрептококів. У 1970 році гіалуронову кислоту протестували на тваринах та довели її лікувальні властивості при запально-дегенеративних змінах суглобів. Гіалуронова кислота дала початок принципово новим методикам внутрішньосуглобових ін’єкцій у ревматології і травматології, а також офтальмології (входила до складу очних лінз). Надалі вона стала використовуватися і в пластичній хірургії, косметології, стоматології та гінекології.

Мета контурної пластики

За допомогою високоочищених препаратів на основі гіалуронової кислоти відбувається корекція вікових змін на обличчі. Виконується філлерами, які є наповнювачами, що використовуються в косметології для зменшення глибини зморшок, носогубних складок, надання додаткового об’єму обличчю при моделюванні виличних дуг (рос.: скул), губ, підборіддя. Філери вводяться за допомогою тонкої голки чи канюлі поверхнево, на середню глибину чи глибоко в дерму для заповнення складок, усе залежить від поставленої мети та проблеми, яку необхідно вирішити.

За допомогою контурної пластики можна досягти бажаного результату досить швидко,вона не потребує довготривалих етапів реабілітації після процедури, як це зазвичай буває після пластичних операцій. Також отримані зміни можна корегувати, змінювати з кожним новим етапом введення філера, або ж у будь-який момент повернути все до первинного стану.

Класифікація філерів

1. За здатністю до розщеплення:
   • біодеградантні (ті, що безслідно розсмоктуються);
   • частково біодеградантні (ті, що частково розсмоктуються);
   • перманентні (ті, що не розсмоктуються).
2. Біосумісні / чужорідні.
3. За глибиною введення:
   • дермальні;
   • субдермальні/підшкірні;
   • супраперіостальні.
4. За походженням матеріалу:
   • колагеновмісні – отримують із фібробластів великої рогатої худоби, використовують для корекції дрібних чи глибоких зморшок будь-якої ділянки та надання об’єму обличчю;
   • на основі гіалуронової кислоти – використовують для заповнення зморшок та надання об’єму та контурів;
   • на основі гідроксиапатиту-кальцію – використовують для об’ємної пластики носогубної зони та ліфтингу щічної зони;
   • полі-L-молочна кислота (PLLA-філери) – для об’ємної пластики носогубної, щічної та скроневої ділянки;
5. Поліметил-метакрилатові мікросфери (PMMA-філери) – для корекції глибоких зморшок та носогубних складок;
6. Ліпофілінг – власні жирові клітини пацієнта, які беруть із ділянки живота, стегон, піддаються центрифугуванню, фільтрації та використанні в об’ємній корекції щік, периорбітальній зоні;
7. Силікон – силіконове масло високої очистки – використовується методика мікрокрапель для заповнення об’єму.

У сучасній косметології використовують найчастіше препарати, що розсмоктуються, оскільки це зменшує ризик небажаних ускладнень та краще переноситься тканинами організму. Тому курси контурної пластики повторюють через кожних 4–9 місяців.

Препарати, які не розсмоктуються або частково розсмоктуються, навпаки залишаються надовго, не потребують повторного введення, але ризик ускладнень зростає, тому ці препарати зазвичай не використовуються зараз в естетичні медицині.

Контурна пластика застосовується для таких зон обличчя:

Контурна пластика: збільшення губ

Контурна пластика губ проводиться, якщо клієнт косметологічного кабінету бажає скорегувати форму своїх губ, збільшити їх об’єм або ж розгладити мімічні зморшки в області навколо губ. Для цього використовують ін’єкції філерів на основі гіалуронової кислоти. Оскільки процедура виключно естетична, ніяких життєвих показань для її проведення немає. Мінімальний вік клієнта повинен становити 18 років.

Контурна пластика: корекція вилиць (корекція овалу обличчя)

Всім, хто бажає скорегувати форму вилиць, домогтися потрібного їх об’єму, не вдаючись до хірургічного втручання, напевно підійде процедура контурної пластики вилиць. Вводячи філери в вилиці можна домогтися ще й вираженого ліфтинг-ефекту, поліпшити стан шкіри, а також впоратися з натяком на носогубні складки і опущенням м’яких тканин цієї області обличчя.

Контурна пластика: безопераційна ринопластика (виправлення форми носа)

Контурну пластику носа можна сміливо назвати справжнім проривом в косметології. З її допомогою усувається безліч естетичних дефектів, таких як асиметрія, горбочок, гострі виступи на переніссі, заповнюються впадинки і може бути змінена форма кінчика носа. Основна перевага даної процедури полягає в відсутності будь-яких косметичних швів, рубців і набряків, які були б неминучими при традиційній ринопластиці.

Контурна пластика: заповнення носогубної складки

Носогубні складки, які з’являються з віком, можуть принести чималий дискомфорт своїм власникам. Адже виражені носогубні складки візуально старять, і виглядають неестетично. Ефективно впоратися з цією проблемою сьогодні допоможе контурна пластика. Процедура максимально безпечна, а ефект від неї зберігається протягом тривалого часу. При цьому введені під шкіру філери з часом розсмоктуються, не залишаючи жодних слідів чи шрамів.

Контурна пластика: заповнення носослізної борозни

Зона, що знаходиться між нижньою повікою і носом, називається носослізною борозною. Заглиблюючись з віком, вона надає очам втомленого вигляду. Це відбувається тому, що вміст жирової клітковини в цій області з часом зменшується, посилюється западання борозни, внаслідок чого з’являється більш помітна тінь між носом і повікою. Найбільш оптимальним способом корекції даної проблеми є контурна пластика – заповнення носослізної борозни філером. Створений на основі гіалуронової кислоти, він здатний фізіологічно заповнити дефіцит власних тканин, вирівнюючи оброблювану зону.

Контурна пластика: заповнення зморшок-маріонеток (зморшок навколо губ)

Зморшки-маріонетки, або як їх ще іноді називають, зморшки «скорботи» – губопідборідні зморшки і складки, які з’являються в області рота і йдуть вниз до підборіддя. Оскільки вони надають обличчю сумного вигляду, багато жінок, а часом і чоловіків, прагнуть від них позбутися за допомогою сучасних методів косметології. Однією з найбільш затребуваних процедур, здатної впоратися з цією проблемою, є контурна пластика. Вона дозволяє зменшити або повністю усунути такі зморшки-маріонетки, а також має виражений ліфтинг-ефект.

Переваги контурної пластики

• Альтернативний метод пластичній хірургії.
• Безпечний метод корекції вікових змін.
• Можливість корекції декількох зон за одну процедуру.
• Період реабілітації мінімальний, або ж зовсім відсутній.
• Препарати природні та гіпоалергенні, не викликають сенсибілізації та в подальшому алергічних реакцій.
• Можливість поєднання з іншими ін’єкційними косметологічними процедурами (зокрема з ботулінотерапією)

Показання до контурної пластики

• Птоз (опущення) тканин.
• Будь-які види зморшок:
• носогубні складки;
• складки «маріонетки»;
• «гусячі лапки»;
• міжбрівні складки.
• Заповнення об’єму, що втратився внаслідок вікових змін.
• Неестетична форма підборіддя, виличних дуг.
• Асиметричні, тонкі, недостатньо пухкі губи.
• Деформація спинки носа.
• Гіпотрофічні рубці, постакне, посттравматичні рубці.
• Заглиблення носо-слізних борозен.
• Формування мочки вуха.

Протипоказання до контурної пластики

Абсолютні протипоказання:

• локальні запальні процеси;
• гострі інфекційні чи вірусні захворювання (особливо герпес);
• вік до 18 років;
• вагітність та лактація;
• гемофілія та захворювання крові;
• підвищена чутливість до компонентів препарату;
• нереалістичні очікування пацієнта.

Відносні протипоказання:

• імунодефіцитні стани;
• перенесена пластична операція на обличчі менше 3 місяців;
• будь-які захворювання в стадії загострення;
• зловживання алкоголем;
• схильність до формування келоїдних рубців;
• захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія);
• тонка атрофічна шкіра;
• прийом лікарських препаратів: антикоагулянтів та/чи антиагрегантів (гепарин, аспірин, варфарин, ксарелто);
• гранульоматозні запалення;
• аутоімунні захворювання (цукровий діабет, аутоімунний тиреоїдит).

Техніки введення препаратів

1. Лінійна техніка – належить до стандартних ін’єкційних методик та найчастіше використовується для корекції дрібних та прямих зморшок. По глибині залягання застосовують у всіх шарах дерми, епідермісу та підшкірно-жировій клітковині.
2. Точкова (серійна) техніка – одна зі стандартних ін’єкційних методик, яка характеризується введенням серійних крапель у верхній шар дерми, для корекції дрібних зморшок. Перевагою є невеликі витрати препарату внаслідок коротких шляхів введення.
3. Віялоподібна (рос.: веерная) техніка – схожа з лінійною, але відмінність у тому, що не виймаючи голку, постійно міняють направлення її кінчика. Використовують для корекції бокових ділянок обличчя та щік.
4. Перехресне штрихування – схожа на лінійну техніку. Препарат вводять під прямим кутом до попередніх точок ін’єкцій. Використовують для формування контуру обличчя.

Етапи проведення контурної пластики

1. Перед виконанням будь-якої ін’єкційної процедури, зокрема контурної пластики, необхідно укласти угоду – інформаційне погодження пацієнта на виконання контурної пластики.
2. Надати пацієнту вертикальне положення його обличчя, зручно та розслаблено всадити в маніпуляційне крісло.
3. Очищення шкіри обличчя.
4. Обробка шкіри дезінфікуючим препаратом (оптимально – водним розчином хлоргексидину) для уникнення інфекційних ускладнень.
5. Нанести фломастером чи спеціальним дерматологічним олівцем майбутні точки чи лінії введення філеру.
6. За можливістю зробити фотознімки, щоб оцінити результати до/після введення філерів
7. Анестезія. Може використовуватися місцева аплікаційна анестезія – з нанесенням знеболювального крему на шкіру (Емла) під оклюзійну пов’язку чи інфільтраційна анестезія з під-/внутрішньошкірним введенням лідокаїну, новокаїну.
8. Виконання самої процедури. Лікар дерматолог-косметолог індивідуально оцінює, скільки потрібно вводити в ту чи іншу зону препарату та з використанням якої техніки.
9. Масаж, розподілення препарату після ін’єкції в тканинах.
10. Обробка шкіри дезінфікуючим розчином, можливе прикладання холоду в місці ін’єкції для запобігання гематоми (синяка).
11. Обов’язковий повторний огляд пацієнта через 2 тижні.
12. Можливий варіант докорекції – додаткове введення філерів у місцях попередньої ін’єкції, для підсилення бажаного ефекту.

Рекомендації після контурної пластики

Забороняється:

• Відвідувати бані, басейни протягом 14 днів.
• Відвідувати спортзали протягом 7–10 днів.
• Вживання алкоголю протягом 14 днів.
• Вживання гарячих напоїв протягом 4–5 днів (після контурної пластики губ).
• Паління цигарок/кальянів протягом 5–8 годин (після контурної пластики губ).
• Сон «лицем у подушку» протягом 14 днів.
• Нанесення декоративної косметики протягом 2–5 днів.

Ускладнення після контурної пластики

Часті ускладнення:

• гематоми, набряки;
• біль;
• відчуття розпирання.

Рідкісні ускладнення:

• зниження чи підвищення шкірної чутливості в місці ін’єкції;
• алергічна та анафілактичні реакції;
• келоїдні рубці;
• міграція чи зміщення філера;
• інфікування, зокрема активація простого герпесу;
• абсцеси з утворенням нориць;
• вузлики та вузли, що виникають внаслідок нерівномірного розташування філера;
• некроз внаслідок судинної недостатності зони, в яку вводили препарат;
• виразкування.

Курс та тривалість процедури

Ін’єкції філерами роблять 1 раз на 4–12 місяців, усе залежить від препарату, який обирає лікар дерматолог-косметолог та зони, яку коректують.

Тривалість ефекту також залежить від обраного препарату, техніки імплантації, виду дефекту та механічного тиску в місці ін’єкції.