Кір

Кір (Morbilli) – гостре вірусне контагіозне захворювання, що характеризується підвищенням температури, інтоксикаційним синдромом, катаральними явищами верхніх дихальних шляхів та слизизових оболонок очей (кон’юктивіт), а також появою на шкірі плямисто-папульозних висипань (екзантем). Хворіють найчастіше діти у віці від 1 до 5 років, до 3 місяців як правило не хворіють, що пов’язано з пасивним імунітетом, що діти отримують від матері при народження. Кір може вражати і дорослих, особливо зі зниженим імунітетом.

Етіологія кіру

Вірус кіру відноситься до роду Morbillivirus, що належить до сімейства Paramyxovirideae. Віріони округлої форми, де діаметр сягає 120-280 нм, містить оболонку товщиною 10-20 нм, яка побудована з білків, ліпідів та вуглеводів, де на поверхні розміщуються дрібні ворсинки довжина яких до 10 нм. Центральна частина віріона містить нуклеокапсид, де і міститься РНК-вірусу. Антигени оболонки здатні до комплементзвязуючої та гемаглютинуючої активності і викликають в організмі вірус нейтралізуючі антитіла. Всі відомі штами вірусу містять однорідні антигени.

Епідеміологія

Джерелом інфекції є виключно хвора людина на кір. Але найбільш небезпечним і заразним являється людина в період катаральних явищ та в перший день появи висипань на шкірі ( 2-4 дня інкубаційного періоду і до 4 дня висипань). Надалі заразність зменшується, з третього дня, а після четвертого дня хворий вважається не заразним для оточуючих людей.

Поширення інфекційно-вірусного процесу відбувається повітряно-краплинним шляхом. Кір поширюється при чханні, кашлі з краплями слизу, слини, де міститься вірус кіру. Кір виділяється в навколишнє середовище із потоком повітря та може розповсюджуватись в сусідні кімнати, та через коридори в сусідні квартири. Можливе поширення вірусу через вентиляційні системи з нижнього поверху до вищих поверхів.

Захворюваність на кір спостерігається протягом цілого року, але найбільші всплески виникають в осінньо-зимовий та весняний період.

Патогенез кіру

Слизові оболонки верхніх дихальних шляхів (носоглотка, ротоглотка), а також кон’юктива очей являються вхідними воротами, де розпочинається процес проникнення вірусу.

Як правило проникнення розпочинається зі слизової оболонки носоглотки, де вірус потрапляє в кров і його можна віднайти з перших днів інкубаційного періоду. Максимальна циркуляція вірусу спостерігається в кінці катарального періоду і в перший день появи висипань. Саме тому в ці дні виявляється вірус у великій кількості у виділеннях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів.

Після інкубаційного періоду виникає процес розповсюдження вірусу по організму (вірусемія), де відбувається в подальшому проникнення вірусу в кров, а далі репродукція вірусу в клітинах ретикулоендотеліальної системи.

Типовим проявом вірусу кір є наявність висипань на шкірі, що пов’язана з розмноженням вірусу в шкірних покривах. Проявляється периваскулярним запаленням із вираженим ексудативним компонентом та клінічно виглядає як плямисто-папульозні висипання (екзантеми) на тілі.

Вірус кіру впливає на імунну систему, викликаючи імуносупресивну дію, Т-клітинний імунодефіцит зберігається до 30 днів з моменту появи висипань і сприяє розвитку в подальшому ускладнень.

Після перенесеного захворювання імунітет стає стійкий, повторення захворювання виникає вкрай рідко.

Клінічна картина кіру

Клінічну картину кіру поділяють на періоди: інкубаційний (10-14 днів), катаральний період (3-5 днів), період висипань (3-4 дні), період пігментації (6-10 днів).

Кір класифікують:

• типова форма (легка, середньотяжка, тяжка, що може бути з геморагічним компонентом чи без);
• атипова форма (геморагічна, стерта, гіпертоксична, мітигована).

Типова форма

Типова форма характеризується інкубаційним, катаральним та періодом висипань. Захворювання, як правило, виникає гостро і супроводжується симптомами інтоксикації: підвищення температури до 39*С, слабкість, головний біль, зниження апетиту, безсоння та інші. Паралельно приєднуються катаральні явища, що проявляються у вигляді кашлю, закладеності та виділень з носа, сльозотечі, болю та першіння в горлі та інші. Діти в цей період дуже роздратовані та капризні, погано засинають.

При огляді слизової рота на 2-3 добу можна віднайти патогноманічний симптом даного захворювання-плями Філатова-Копліка-Бельського, що виглядають як білуваті дрібні плями, що оточені віночком гіперемії та розташовані на переході слизової щік, орієнтир малі корінні зуби, можуть розповсюджуватись на слизову ясен. З появою висипань плями Філатова-Копліка зникають.

Далі настає період висипань, що супроводжується підвищенням температури наростанням інтоксикації та катаральних явищ. Дуже важливим моментом є розуміння, що висипання при корі мають етапність. Спочатку висипи з’являються на обличчі та шиї. Далі протягом доби висипання поширюються на груди, на другий день виникають на тулубі, руках та стегнах, а на третій день – як правило на гомілках і передпліччі.

Висип на початку має вигляд дрібних папул, які з часом групуються у великі плямисто-папульозні висипання та можуть зливатися при масовому висипанні. Це все може супроводжуватись легким свербінням.

Період пігментації розпочинається на четвертий день від появи висипань. Температура нормалізується, мінімальні інтоксикаційні симптоми. Висип поступово починає бліднути, втрачає свою папульозність, стають буруватими на вигляд та супроводжуються висівкоподібним лущенням шкіри. Пігментація зберігається близько 2 тижнів.

Атипова форма

Мітигована форма виникає у людей, що попередньо застосовували в інкубаційному періоді протикорьовий гамма-глобулін, або ж привиті, але втратили імунітет. Тоді інкубаційний період подовжується до 25 днів, симптоми легкі: катаральні, субфебрильна температура чи ж нормальна, порушення етапності висипань, висипи взагалі можуть бути або ж дуже дрібні, чи ж вузликові.

Абортивна форма характеризується типовим початком, але при появі висипань через 2 дні вони зникають. Висип легкий і, як правило, вражає лише обличчя та тулуб.

Геморагічна форма характеризується важким інтоксикаційним періодом та геморагічним синдромом: множинні підшкірні крововиливи, гематурія (кров в сечі), кров в калі та інше.

При гіпертоксичній формі спостерігається важкий інтоксикаційний процес, з гострою серцево-судинною недостатністю та менінгоенцефалітними симптомами.

Ускладнення кіру

• Ларингіт (круп).
• Риніт, синусіт.
• Бронхіт, пневмонія.
• Енцефаліт.

Діагностика кіру

Діагноз корі встановлюється лікарем-інфекціоністом, який відштовхується від ряду клінічних та епідеміологічних ознак. В першу чергу лікар оглядає хворого, розпочинаючи зі слизових оболонок очей, ротової порожнини, горла, також звертає увагу на лімфатичні вузли, виконуючи пальпацію їх. Лікар розпитує про контакт з хворою людиною на кір або ж чи були в анамнезі захворювання на кір, вакцинації тощо. Виявлення катаральних явищ (бронхіт, фарингіт, кон’юктивіт), висипань, плям Філатова-Копліка.

Також здійснюються ряд лабораторних досліджень, а саме загальний аналіз крові, де відмічається лейкопенія, лімфоцитоз та зростання ШОЕ. А також виконується цистоскопія мазків-відбитків з носоглотки чи ротоглотки, де можна віднайти типові гігантські клітини. Різноманітні серологічні дослідження, один із них РПГА, де відмічається зростання титру антитіл в декілька разів. А також ІФА (імуноферментний аналіз) – виявлення та зростання IgM (гострий період) та IgG (перенесене захворювання) в 4-5 разів. І метод ПЦР –де виявляється РНК Morbilli virus у досліджуваних матер’ялах (сеча, кров, слина) – найшвидший метод діагностики.

Лікування кіру

Етіотропного лікування не існує на даний момент.

Лікування при легкій стадії захворювання може здійснюватись в домашніх умовах, але під контролем лікаря. Хворим надається спокій, постільний режим на час лихоманки, а також постійне питво. Виконується належний догляд за хворим і обов’язкове систематичне провітрювання, вологе прибирання.

По декілька разів виконується промивання горла, носа, ротової порожнини дезінфікуючими розчинами (хлоргексидин) чи розчином соди. При наявності кон’юктивіту зменшити освітлення в кімнаті, краплі в очі (сульфацил, окомістин). При вираженому підвищенні температури призначають жарознижуючі засоби (парацетамол, ібупрофен), при кашлі-відхаркуючі (муколван, лазолван, ацетилцистеїн). При появі ускладнень та приєднанні бактеріальної інфекції призначають антибіотикотерапію, яку виписує лікар з попередніми дослідженнями.

Госпіталізації підлягають хворі в яких кір протікає в тяжкій формі та з ускладненнями.

Профілактика кіру

Основною неспецифічною профілактикою є раннє виявлення та діагностика корі. Хворого на кір необхідно ізолювати від здорових від початку захворювання до п’ятого дня з моменту появи висипань. Хворі, що контактували з хворим ізолюються на 17 днів з моменту останнього контакту. Діти, що привиті живою вакциною, школярі старші 2-го класу та дорослі не підлягають карантину.

Основним принципом специфічної профілактики є вакцинація дітей. Вакцинація здійснюється у віці 1 та 6 років.