No Result
View All Result
  • Лікарі
  • Послуги
  • Захворювання
  • Енциклопедія
  • Відгуки
  • Контакти
  • ukУкр
    • ruРус
No Result
View All Result
Главная Енциклопедія

Герпес

herpes
Share on FacebookShare on Twitter

Герпес – вірус, один із найпоширеніших збудників у світі, з яким зустрічався майже кожен із нас. Існує декілька його підвидів, а найпоширенішим є Герпес простий (Herpes simplex).

Herpes simplex – перший із виявлених людських вірусів герпесу. Слово «герпес» з грецької мови перекладається як «повзучий», так назвав його Геродот ще в 100 році до нашої ери. Збудника виявив Грюнтер у 1912 році.

Зміст

  1. Структура й характеристика вірусу
  2. Поширеність герпес-вірусу
  3. Поведінка вірусу в організмі
  4. Класифікація герпесу
  5. Симптоми герпесу
  6. Методи діагностики герпес-інфекції
  7. Сучасне лікування герпесу
  8. Профілактика герпес-інфекції

 

Структура й характеристика вірусу

Простий герпес є сім’єю, яка об’єднує два види: HSV-1 і HSV-2.

У цих видів схожа структура, але вони збуджують інфекцію в різних частинах тіла: перший тип найчастіше передається повітряно-крапельним і контактним шляхом, збуджує захворювання на слизовій рота; другий передається статевим шляхом або від матері до дитини при пологах.

Наступною характеристикою вірусів цього роду є вміння довгий (частіше довічний) час жити в латентній фазі, за якої вірус не розмножується. Під час пробудження або “реактивації” він поширюється нервовою системою в локалізацію первинної інфекції, де знову починає розмножуватися й проявлятися.

Вірус швидко руйнується під впливом високих температур і ультрафіолетових променів, але має виражену стійкість до низьких температур.

Поширеність герпес-вірусу

Чутливість здорової людини до збудника герпесу досить висока, але прояви хвороби можливі під час зниження імунітету: переохолодження, хвороби, нервових перенапруг, вживання препаратів, що знижують імунітет, імунодефіцитних захворювань. Також знижується резистентність до захворювань у жінок під час менструації. Типовою є хвиля захворювання в осінньо-зимовий період.

Збудник герпесу живе в нервових гангліях 90% дорослого населення земної кулі.

Поведінка вірусу в організмі

У людський організм вірус потрапляє від іншої людини. Потрапивши на шкіру або слизову оболонку, він починає руйнувати її верхній епітеліальний шар, унаслідок порушення цілісності шару в місці проникнення виникають пухирці, наповнені водою, – везикули, які пізніше лопаються і деградують у скоринки.

Якщо імунна система не долає вірус на даному етапі, можливе його подальше проникнення в організм за допомогою лімфатичної системи. Потім кров’ю вірус розноситься по всіх органах та системах і може потрапити навіть у мозкову тканину.

В осіб з важким імунодефіцитом або новонароджених із герпесом розвиваються ускладнення з утворенням осередків у печінці, нирках, легенях, стравоході, центральній нервовій системі.

Генералізована герпес-інфекція є індикатором СНІДу, тому особам із подібними симптомами необхідно пройти аналіз на наявність вірусу імунодефіциту людини в крові.

Існує думка, що вірус герпесу є одним із провокуючих факторів виникнення хвороби Альцгеймера в літньому віці, а також відіграє роль у виникненні паралічу Белла – форми паралічу лицьового нерва.

Класифікація герпесу

Класифікувати інфекцію можна за деякими ознаками.

У залежності від локалізації:

  • ураження шкіри й слизових оболонок;
  • очей;
  • нервової системи;
  • усіх внутрішніх органів;
  • головного та спинного мозку.

За часом інфікування:

  • вроджена (залежно від терміну розвитку дитини вірус може викликати різні вроджені вади розвитку й смерть плоду);
  • набута інфекція.

За ступенем поширення в організмі:

  • локалізована інфекція;
  • поширена;
  • генералізована.

Симптоми герпесу

Клінічна картина залежить від локалізації інфекції і ступеня її поширення.

  1. Герпес губ. Захворювання розвивається на тлі зниженого імунітету, менструації, нервового перенапруження. Спочатку з’являється свербіж, відчуття болю. На 2-3 день людина виявляє везикули, наповнені серозним вмістом (каламутна сірувата рідина), через 4-10 днів поверхня вкривається виразками й з’являються скоринки, які поступово відпадають, змінюючись новим епітелієм.
  2. Герпес шкіри найчастіше проявляється на крилах носу або навколо губ, але теоретично везикули можуть бути на будь-яких частинах тіла. Після появи первинних везикул можуть приєднуватися вторинні висипання. Загальний стан хворого зазвичай задовільний.
  3. Генітальний герпес часто протікає безсимптомно з наявністю вірусу в сечостатевій системі. При симптоматичному перебігу в чоловіків інфекція проявляється висипаннями на крайній плоті або тілі статевого члена, може супроводжуватися симптомами ураження сечовидільної системи (печіння, хворобливе сечовипускання). У жінок везикули з’являються як на внутрішній стороні стегон, зовнішніх статевих органах, так і в піхві. Інфекція може супроводжуватися ерозіями й виразками слизових оболонок геніталій, болем у малому тазі, в області хребта. Захворювання сприяє розвитку вроджених вад плоду вагітної жінки. Для представників обох статей характерне збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.
  4. Герпетичний кератокон’юктивіт найчастіше протікає в одному оці, рідше пошкоджені обидва. Вірус викликає помутніння рогівки.
  5. Герпетичний стоматит із фарингітом – найчастіша форма інфекції при зараженні вірусом у ранньому дитинстві. Гострий початок (біль у горлі, почервоніння, набряк глотки) супроводжується лихоманкою. Везикули, що з’являються на слизовій рота, швидко збільшуються в кількості й ускладнюють прийом їжі, з’являється неприємний запах із ротової порожнини. Одночасно можуть збільшитися нижньощелепні й шийні лімфатичні вузли. Одужання займає 10-14 днів.
  6. Ураження ЦНС вірусом герпесу клінічно проявляються менінгітами (запаленням мозкової оболонки) або менінгоенцефалітами (до запалення приєднується мозкова тканина). За таких ускладнень дуже високий ризик летального результату. У разі одужання залишаються важкі наслідки: деменція, паралічі й парези.
  7. Найнебезпечніша форма захворювання – генералізована герпетична інфекція. Клінічна картина залежить від локалізації осередка запалення: у таких хворих буває клініка ураження центральної нервової системи (судоми, паралічі), ШКТ (диспептичні розлади, розлади стулу), запалення дихальних шляхів, висипання, поширені на всьому тілі. Характерний затяжний перебіг. Таким хворим необхідна госпіталізація й цілодобовий нагляд медичного персоналу. Генералізований герпес в осіб з імунодефіцитом може завершитися смертю.

Методи діагностики герпес-інфекції

Герпес має характерні особливості клінічної картини: наявність болю, печіння, свербіж у місці проникнення інфекції, де через 48 годин з’являються везикулярні висипання із каламутною рідиною всередині, збільшення регіонарних лімфовузлів і загальні симптоми нездужання через поширену інфекцію.

До лабораторних методів діагностики герпесу належать дослідження вмісту везикул, слини, спинномозкової рідини, сполучної тканини на наявність вірусу. Також можливе дослідження антитіл до вірусу в крові, їх присутність може свідчити як про гостру, так і про хронічну інфекцію. Сьогодні на зміну старим методам дослідження приходить молекулярна діагностика.

Сучасне лікування герпесу

На сьогоднішній день, повністю вилікуватися від герпесу неможливо – у стадії розробки знаходиться генна терапія. Для пригнічення активності герпесу використовують такі противірусні препарати, як ацикловір, пенцикловір, валацикловір, фамцикловір.

Залежно від локалізації осередка, можливі різні шляхи введення препарату: для уникнення очної інфекції використовуються спеціальні очні мазі, від інфекції на шкірі й слизових оболонках – креми; якщо місцевого лікування недостатньо, при генералізованих формах для системного ефекту додають ацикловір у таблетках або внутрішньовенно.

При простому герпесі губ рекомендується приймати ацикловір курсом. При рецидивуючій інфекції у стадії ремісії необхідно приймати противірусні препарати з початку продромального періоду (появи симптомів загального нездужання), з метою профілактики до лікування додаються імуномодулятори, рослинні адаптогени.

Безумовно, лікування генералізованого герпесу не закінчується на введенні противірусних препаратів. У першу чергу, необхідно боротися з первинним захворюванням, також до схеми приєднують симптоматичне лікування (залежно від ураженого органу), у випадках генералізації часто мова йде про підтримку життєво важливих функцій хворого.

Профілактика герпес-інфекції

Для попередження перенесення вірусу повітряно-крапельним шляхом рекомендоване часте провітрювання приміщення, дотримання санітарно-гігієнічних норм.

Захиститися від генітального герпесу допомагають стандартні методи запобігання інфекцій, що передаються статевим шляхом, – бар’єрна контрацепція, гігієна зовнішніх статевих органів, наявність постійного статевого партнера. Безсимптомні носії не знають про наявність інфекції й можуть інфікувати статевих партнерів, не здогадуючись про це.

Для профілактики повторного захворювання вводиться інактивована герпетична вакцина, протигерпетичний імуноглобулін – хоча рівень їхньої доказовості залишається під питанням. Ефективними є також заходи, спрямовані на підвищення імунітету.

Білозьорова Олександра

Білозьорова Олександра

Лікар-дерматовенеролог
Член AADV, член УАДВ.

Популярні услуги

Лікування гіпергідрозу
Дерматологія

Лікування гіпергідрозу

от Білозьорова Олександра
Лікування врослого нігтя
Подологія (нігті)

Лікування врослого нігтя

от Білозьорова Олександра
Ультразвукова діагностика шкіри
Дерматологія

Ультразвукова діагностика шкіри

от Білозьорова Олександра

Популярні статі

No Content Available

  • Лікарі
  • Послуги
  • Захворювання
  • Енциклопедія
  • Відгуки
  • Контакти
  • ukУкр

© 2018 derma.com.ua
Всі матеріали на даному сайті призначені виключно
для медичних працівників і фармацевтів.
Сайт не повинен бути використаний як джерело інформації з самолікування!

No Result
View All Result
  • Лікарі
  • Послуги
  • Захворювання
  • Енциклопедія
  • Відгуки
  • Контакти
  • ukУкр
    • ruРус

© 2018 derma.com.ua
Всі матеріали на даному сайті призначені виключно
для медичних працівників і фармацевтів.
Сайт не повинен бути використаний як джерело інформації з самолікування!