Фурункул – це гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула та оточуючих тканин. Характеризується утворенням червоного, гарячого, болючого на дотик вузла, який виникає на будь якій ділянці тіла (найчастіше шия, поперек, сідниці). Зазвичай є ускладненням глибокого фолікуліту. Належить до групи піодермій, які є великою групою дерматозів, викликаних найчастіше стафілококами (золотистий стафілокок).
Фурункульоз – поява на шкірі декількох фурункулів у будь якому місці одночасно або поступово, один за одним.
Розрізняють гострий та хронічний фурункульоз.
Гострий фурункульоз характеризується раптовою появою декількох фурункулів, які одночасно регресують. За хронічного фурункульозу після регресу одного фурункула з’являється інший, процес триває місяцями.
Зміст
- Етіологія фурункула
- Патогенез фурункула
- Клінічна картина фурункула
- Ускладнення фурункула
- Діагностика фурункула
- Лікування фурункула
- Профілактика фурункула
Етіологія фурункула
Основним збудником виступає золотистий, рідше білий стафілокок. Сприятливими чинниками для розвитку фурункулів є:
- травматизація шкірного покриву;
- дерматози, що супроводжуються інтенсивним свербежем;
- зігрівальні компреси;
- системні інфекційні захворювання;
- переохолодження;
- хронічні захворювання (особливо цукровий діабет);
- контакт із носіями хронічної стафілококової інфекції;
- професійна діяльність, пов’язана з мастилами, брудом і пилом.
Патогенез фурункула
Процес утворення фурункула починається з остеофолікуліта, що являє собою запалення устя волосяного фолікула. Далі остеофолікуліт переходить у глибокий фолікуліт – запалення всього волосяного фолікула. На цьому процес міг би зупинитись, але намагання вичавити «прищ» призводить до наступного етапу. Через добу запалення переходить на тканини навколо волосяного фолікула. Таким чином утворюється болючий та набряклий запальний вузол різних розмірів. Шкіра над вузлом вивищується, червоніє, стоншується. Далі вузол вскривається з виділенням гнійного стержня зелено-жовтого кольору та невеликої кількості крові. В результаті процес закінчується утворенням гранулюючої виразки, що швидко рубцюється.
Клінічна картина фурункула
Уражається будь-яка ділянка шкіри, де росте волосся. Але місця, що зазнають тертя, місця з підвищеним рівнем потовиділення вражаються найчастіше. Сюди належать ділянки контакту ременя зі шкірою, передня частина стегна, сідниці, пахова та пахвинна ділянки.
Перші симптоми фурункула – це почервоніння, набряклість, болючість (пульсуючий біль у спокої та інтенсивний, що посилюється при доторканні) у ділянці утворення вузла.
На дотик вузол спочатку щільний, але з часом він розм’якшується. Через кілька днів на верхівці вузла можна побачити пустулу (сформований стержень), яка вскривається й виділяється густий жовто-зелений гній. Залишається кратероподібна виразка, яка з часом заживе і сформується рубець.
Тривалість фурункула – близько 7–14 днів.
Загальний стан не порушується, але може бути наявним збільшення лімфатичних вузлів, підвищення температури (в разі ускладнень або за значної кількості фурункулів – гострий фурункульоз).
Ускладнення фурункула
Ускладнення виникають, зазвичай, внаслідок видавлювання. Фурункул містить бактерії (стафілококи), що можуть стати причиною інфікування інших ділянок.
Злиття декількох фурункулів призводить до формування карбункулу, абсцесу, флегмони. А також множинні утворення фурункулів – до фурункульозу.
Перехід інфекційного процесу на лімфатичні судини призводить до лімфангіту, лімфаденіту. Фурункули, що локалізуються на обличчі, можуть призвести до флебіту, менінгіту, арахноїдиту.
Профілактика ускладнень полягає в запобіганні травматизації фурункула та розповсюдження інфікування.
Діагностика фурункула
За появи перших симптомів запалення шкіри потрібно звернутися до лікаря-дерматовенеролога. Встановлення діагнозу не становить труднощів, але для уточнення збудника може знадобитися додаткова діагностика, а саме:
- мікроскопічне дослідження матеріалу з вогнища запалення;
- бактеріальний посів матеріалу з вогнищ ураження із визначенням чутливості до антибіотиків.
За множинних фурункулів лікар зможе запідозрити фурункульоз. Це захворювання потребує ретельного обстеження з боку інших спеціалістів, а саме ендокринолога, імунолога, терапевта.
У разі розвитку ускладнень у вигляді значного абсцесу, карбункулу, флегмони необхідна консультація і спільне лікування з хірургом.
Лікування фурункула
За одиничного фурункулу можливо використовувати лише місцеве лікування. Але все залежить від того, у якій стадії формування знаходиться вузол. При місцевому використанні найчастіше використовують розчини повідон-йоду, чистий іхтіол, спирти, ферментативні препарати, антибактеріальні креми та мазі.
За множинних фурункулів, фурункульозу чи ускладнень обов’язково призначають системні антибактеріальні препарати (групи захищених амінопеніцилінів, фторхінолонів, цефалоспоринів, макролідів), тип препарату і його дозу має обрати виключно лікар. Якщо фурункул не вскривається самостійно, необхідно хірургічним шляхом досягти цього, тому консультація хірурга не є рідкістю за цього захворювання.
При лікуванні фурункульозу потрібно знайти причину цього процесу, тому що рецидиви за фурункульозу практично гарантовані. Тому консультація ендокринолога, терапевта, імунолога обов’язкова у цій ситуації.
Оманлива легкість діагностики та умоглядні висновки стосовно самолікування, доступність інформації про «народні та нетрадиційні» методики, відсутність суворого рецептурного контролю в аптеках за відпуском антибіотиків, відсутність критичного ставлення до отриманої інформації в поєднанні з ірраціональною недовірою до професійних медичних працівників штовхають деяких громадян до тривалого і необґрунтовано впертого намагання самостійно лікувати фурункули. Це нерідко завершується ситуацією, коли одиничний фурункул, що міг би бути вилікуваний без жодних наслідків амбулаторно за кілька діб, переростає в серйозну хірургічну ситуацію (наприклад, флегмону), яка несе пряму загрозу життю і виходить далеко за межі дерматологічного захворювання. Не менш важливим є усвідомлення неприпустимості самолікування з використанням системних антибіотиків, навіть якщо вони «турботливо» запропоновані працівником аптеки. Подібне «лікування» зазвичай продовжується у відділеннях гнійної хірургії. Тому в будь-якій ситуації, коли має місце гостре запалення шкірних покривів:
- НЕ гріти;
- НЕ вичавлювати/проколювати/розтинати;
- НЕ розтирати/масажувати;
- НЕ накладати жодні компреси/мазі/креми/листки декоративних чи городніх рослин;
- НЕ маскувати декоративною косметикою.
Профілактика фурункула
Для запобігання виникненню цього захворювання, необхідно дотримуватись простих правил гігієни: делікатний і коректний догляд за надмірного потовиділення, носіння комфортного, а не тісного одягу, використання антисептичних засобів із метою запобігання піодермій, своєчасне лікування остеофолікулітів та фолікулітів, хронічних інфекційних захворювань (тонзиліти, гайморити, карієс), корекція ендокринної патології (цукровий діабет).
Значну увагу потрібно приділити загальному рівню здоров’я організму: загартовування, заняття спортом, виключення шкідливих звичок (алкоголь, паління та наркозалежність), раціональне та збалансоване харчування.
