Дерматологія – розділ медичної науки, що нараховує близько 3000 нозологій захворювань, де основним предметом вивчення є будова й функціонування шкіри та її придатків (волосся, нігтів, сальних, потових, молочних залоз), а також діагностика, лікування та профілактика шкірних хвороб.
Шкіра – це найбільший та найскладніший орган людського тіла, який виконує різноманітні функції, що забезпечують повноцінну роботу шкірного покриву та зв’язок організму з навколишнім середовищем.
Дерматологія не існує відокремлено, вона широко контактує з такими науками як венерологія, онкологія, косметологія. У медичній практиці фахівців, що лікують шкірні захворювання, називають дерматовенерологами, оскільки до їхніх обов’язки також входить лікування захворювань, що передаються статевим шляхом.
Зміст
- Методи діагностики в дерматології
- Методи лікування в дерматології
- Профілактика дерматологічних захворювань
- Симптомі, що потребують консультації дерматолога
Методи діагностики в дерматології
Дерматологія – спеціальність, яка базується на огляді хворого, зборі анамнезу захворювання, сімейного анамнезу та додаткових методах дослідження (дерматоскопії, УЗД шкіри, гістології тощо).
Для лікаря даної спеціальності найважливішим є саме огляд пацієнта й місця ураження, оскільки завдяки цьому можна оцінити стан шкіри, віднайти первинні чи вторинні елементи висипів, а також особливості їхньої локалізації на тілі. Опис шкірного висипу формує клінічну картину хвороби, де обов’язково враховуються всі деталі та характеристики елементів: тло, колір, діаметр, кількість, щільність, групування, симетричність висипань. Уважний і ретельний огляд знижує ризик неправильного діагностування з боку лікаря. Варто зауважити, що більшість дерматологічних діагнозів встановлюють клінічно, не потребуючи додаткових методів дослідження.
Анамнестичні дані (анамнез) – ще одна складова успішного встановлення діагнозу. Збір анамнезу є важливим, оскільки допомагає лікарю зрозуміти, коли саме виникли висипання, яка їхня тривалість, періодичність, що було передумовою виникнення, які скарги хворий висуває та чим вони супроводжуються, фактори, які викликають появу нових висипів.
Також важливим є збір інформації з приводу сімейного анамнезу, тобто інформації щодо генетичної обумовленості шкірних захворювань, онкологічних захворювань шкіри, атопічних станів (атопії, бронхіальної астми, полінозу тощо).
Алергологічний анамнез включає в себе всі алергічні реакції, які були в житті й пов’язані з будь-якими алергенами (ліками, харчовими продуктами, хімічними, побутовими алергенами тощо).
Анамнез життя надає інформацію, в якому середовищі перебуває пацієнт, чи може захворювання бути пов’язане з його умовами праці, побутом, шкідливими звичками (уживанням алкоголю чи наркотичних засобів), статевим життям, поїздками за кордон, релігійними традиціями.
Анамнез життя також передбачає опитування з приводу хронічних та інфекційних захворювань, зокрема, ВІЛ/СНІД, гепатитів, туберкульозу, венеричних захворювань тощо.
Додаткові методи дослідження
Існує безліч допоміжних методів діагностики в дерматології, які використовує лікар у своїй практиці з метою диференційної діагностики, уточнення онкологічної патології, бактеріальної приналежності інфекційних дерматозів та іншого.
- Мікроскопічний метод дослідження допомагає віднайти в місцях ураження міцели гриба або виявити бактеріальну флору на шкірних чи слизових покривах. Із цією метою використовують, зокрема, фарбування по Граму, що дозволяє визначити, як грам-позитивну так і грам-негативну флору.
- Культуральний метод полягає в тому, що використовуються різноманітні поживні середовища, де виростає патогенна флора та дає можливість більш точно виявити інфекційний збудник.
- Дерматоскопія – дослідження за допомогою дерматоскопа з метою детального огляду висипів, оцінки стану новоутворень, ідентифікації злоякісності чи доброякісності перебігу утворень; динамічного спостереження за новоутвореннями, диференціювання важких дерматологічних патологій.
- УЗД шкіри використовують з метою діагностики глибини залягання утворень, наявності метастазів та їхнього поширення, діагностики лімфатичних вузлів, кровообігу в судинних утвореннях типу гемангіом тощо.
- Гістологічні дослідження застосовують з метою уточнення етіологічного походження новоутворень, виявлення атипових чи запальних клітин у інфільтраті, діагностування запальних, пухирних, алергічних дерматозів тощо.
- Алергологічні проби представлені шкірними пробами, а саме: скарифікаційним, голчастим, внутрішньо-шкірним тестами, які в подальшому підлягають трактуванню з боку лікаря.
- Аналізи in vitro (у пробірці) секретів, найчастіше крові, що дають можливість виявити сенсибілізацію, особливо, якщо алерген незрозумілого походження.
Методи лікування в дерматології
Арсенал лікувальних заходів дерматології дуже різноманітний і з кожним роком зростає та оновлюється. Лікар обирає такий спосіб лікування, який би зміг ефективно та безпечно усунути причини та фактори, що викликали захворювання. Лікар спирається на клінічні симптоми, діагностичні критерії, алергоанамнез та обирає тактику лікування, де надає перевагу етиотропній, патогенетичній чи симптоматичній терапії.
Лікувальні препарати поділяються на місцеві та системні. Вони обираються лікарем, виходячи з клінічної картини захворювання.
Місцеві препарати включають в себе засоби, що наносяться на осередки ураження та здійснюють опосередкований вплив. За своїми властивостям поділяються на гормональні, антибактеріальні, антисептичні, протигрибкові, судинозвужуючі та інші. За формою поділяються на мазі, креми, гелі, пасти, розчини.
До системних засобів належать препарати, що потрапляють в організм перорально, парентерально, інгаляційно з метою системної дії. Дане лікування застосовують при розповсюджених ураженнях шкіри, інфекційних дерматозах, онкологічних захворюваннях тощо. До них належать антибактеріальні препарати, протигрибкові, антигістамінні, глюкокортикостероїди, цитостатики тощо.
Профілактика дерматологічних захворювань
Профілактичні заходи спрямовані на раннє виявлення дерматологічних захворювань, що можливо завдяки регулярним медико-профілактичним оглядам. Рання діагностика та лікування хвороб так званої диспансерної групи (псоріаз, екзема, токсикодермії, саркоїдоз, пухирчатка тощо).
Також досить важливим є постійне інформування населення про здоровий спосіб життя, гігієну тіла та шкіри, здорове харчування, профілактику захворювань, що передаються статевим шляхом (гонорея, трихомоніаз, ВІЛ/СНІД тощо).
Симптоми, що потребують консультації дерматолога
Симптоми, за наявності яких слід пройти перевірку в кабінеті дерматолога:
- постійний свербіж, що триває довше 7 днів;
- поява висипів, які не зникають, а збільшуються в розмірі чи кількості;
- висипи, що супроводжуються лихоманкою;
- алергічні реакції на відомі чи невідомі алергени (харчові продукти, хімічні, побутові алергени, лікарські засоби), що викликали зміни з боку шкіри;
- спалахи в колективі нестерпного свербіння, паразитарних захворювань;
- осередкове чи дифузне випадіння волосся;
- поява нових невусів, що вас насторожують;
- зміна кольору, форми, симетрії, розмірів наявних невусів;
- ламкість нігтів, зміна кольору нігтьової пластини, неприємний запах ніг;
- надмірне потовиділення, що супроводжується неприємним запахом;
- укуси комах.
