Ботулінотерапія

Ботулінотерапія (ботокс) – це одна з найефективніших ін’єкційних методик в арсеналі дерматокосметології, що спрямована на розрівнювання зморшок обличчя та лікування надмірного потовиділення (гіпергідрозу).

Ботулотоксин (торгова назва – препарати «Ботокс», «Диспорт», «Ботулакс» та ін.) – це найсильніший із відомих білковий токсин, що продукується бактеріями Clostridium botulinum. Відомо 7 типів природнього бактеріального ботулотоксину: A, B, C (підтипи C1 и C2), D, E, F, G. За своєю природою це складний білок.

Зі свого боку Clostridium botulinum – це анаеробна (така, що живе без доступу до кисню) грампозитивна спороутворююча бактерія роду клостридій, яка у природніх умовах живе у грунті, на дні прісноводних водойм, у кишківнику риб, іноді потрапляє у консерви, сушену рибу («тараньку») і є збудником ботулізму. Ботулізм є однією з найнебезпечніших хвороб людини та ссавців, по свої суті – це харчова токсикоінфекція, оскільки сама бактерія ботулізму жодного патогенного впливу на людський організм не чинить, лише накопичення її токсину викликає тяжке ураження нервової системи, зокрема у формі порушення іннервації дихальних м’язів, та часто потребує у лікуванні штучної вентиляції легень та специфічних антиботуліністичних імунних сироваток.

Методика ж ботулінотерапії не має нічого спільного з захворюванням ботулізм, оскільки використовується виключно ботулотоксин типу А. Його дози, які обчислюються в одиницях дії, є набагато нижчими за ті, які здатні викликати бодай мінімальні прояви системної токсичності. Крім того, препарати ботулотоксину водяться внутрішньом’язево місцево і виявляють свій нейротропний ефект набагато швидше, ніж встигають всмоктатися у капілярний кровотік. Тому захворіти на ботулізм під час отримання процедур ботулінотерапії неможливо.

Зміст

1. Історія виникнення ботоксу
2. Механізм дії ботулотоксину
3. Мета ботулінотерапії
4. Переваги ботулінотерапії
5. Показання до ботулінотерапії
6. Протипоказання до ботулінотерапії
7. Техніка та етапи ботулінотерапії
8. Рекомендації після ботулінотерапії
9. Ускладнення після ботулінотерапії
10. Курс ботулінотерапії
11. Класифікація препарату ботулотоксину типу А

Історія виникнення ботоксу

У 20-х р. ХХ ст. в США вчений із Каліфорнії Sommer вперше виділив ботулотоксин типу А, який у подальшому можна було використовувати в різноманітних цілях. Але його форма не була настільки очищена і не була достатньо безпечна, тому група вчених під керівництвом Едварда Шантца зробили його максимально чистим і безпечним у використанні.

Burgen довів головний мезанізм дії ботулотоксину А на нервово-м’язеву передачу. Brooks, учень Burgen, вперше підтвердив дослідження на практиці. Саме після його досліджень ботулотоксином зацікавилися медичні спеціалісти, як перспективним лікарським препаратом.

Тому в 60-х рр. офтальмолог Alan В. Scott застосував ботулотоксин на тваринах з метою вивчення його впливу на зниження активності гіперкінетичних м’язів, а саме косоокості. Ним була створена компанія Oculinum Inc, яка вперше випускала препарат для лікування косоокості. У подальшому Scott отримав офіційне схвалення FDA проводити дослідження на людях, і вже через 2 роки публікуються статті про успішні результати в спеціалізованих медичних журналах, які надихнули інших лікарів різних спеціальностей до досліджень.

Здатність ботулотоксину вирівнювати зморшки була виявлена випадково лікарем-офтальмологом Каррутерс, яка також використовувала ботокс у лікуванні косоокості та блефароспазму. Одна з пацієнток, яка лікувалася з приводу блефароспазму, звернула увагу, що зморшки в ділянці перенісся та кутиків ока розгладились та стали непомітними. Джейн Каррутерс звернула увагу на цей феномен свого чоловіка Аластейра, який завідував дерматологічною хірургією в Університеті Британської Колумбії. Саме сім’я Каррутерс відкрила ботулотоксин як ефективний метод розрівнювання зморшок на обличчі. Перші дослідження були виконані в ділянках міжбрів’я, підборіддя, носа та біля очей, які до сьогоднішнього дня є найбезпечнішими зонами використання ботоксу.

Нині компанія Allergan є лідером в продажу ботулотоксину. У 1991 році Allergan викупила компанію Oculinum Inc, яка випускала препарат «Oculinum» та перейменувала його на «Botox». Заміна назви відіграла величезну роль у подальшому. Неврологи почали використовувати ботокс у лікуванні ДЦП, мігрені та інших станів, що супроводжуються стійкими м’язовими спазмами.

Механізм дії ботулотоксину

Ботулотоксин – це супертоксин білкового походження, який блокує нервово-м’язову передачу за рахунок розщеплення транспортних білків, що відповідають за викид ацетилхоліну в пресинаптичну щілину.

У звичайних умовах передача імпульсу в ділянці сполучення нервового закінчення з м’язом (синапс) відбувається шляхом вивільнення медіатору ацетилхоліну, що і викликає процес електричного збудження та подальшого скорочення м’язів. Ацетилхолін міститься в міхурцях, які підходять до мембрани, а саме до зовнішньої оболонки нервового закінчення. Тут відбувається злиття міхурців з мембраною, але за рахунок специфічного SNARE-комплексу.

SNARE-комплекс – це група білків, яка виконує функцію злиття міхурців ацетилхоліну з пресинаптичною мембраною. В комплексі нараховується близько 60 білків, але найпотужнішими є чотирьохспіральні зчеплення синтаксину, синаптобревіну та SNAP-25. Ботулотоксин типу А, що входить до складу ботоксу, блокує саме SNAP-25. Оскільки комплекс стає абсолютно неповноцінним без SNAP-25, пухирці ацетилхоліну не можуть злитися з мембраною, і таким чином залишаються всередині нервового закінчення. Нервове волокно все ще надсилає команди, але скорочення м’язу не відбувається.

Мета ботулінотерапії

Ботулотоксин типу А вводять виключно в гіперактивні м’язи, що формують при надмірній активності заломи чи зморшки на шкірі. Безпечними і найбільш дослідженими зонами є ділянки лоба, міжбрів’я, носа та кутиків очей («гусячі лапки»), тобто верхня третина обличчя.

При введенні ботулотоксину у м’яз відбувається блокування передачі сигналу від нервових закінчень до м’язів, у результаті чого зупиняється чи зменшується скоротлива здатність, а це в свою чергу розрівнює зморшки на шкірі. Якщо дозування ботулотоксину підібрано вірно, через 2 тижні пацієнт відзначить значну різницю «до» та «після» ін’єкції. Наявні зморшки розрівнюються, інші не формуються, за рахунок розслаблення м’язів обличчя стає значно молодшим, підтягнутим та сяючим.

Ботулінотерапія застосовується в таких випадках:

Ботокс мімічних зморшок обличчя

Мімічні зморшки – одна з найбільш поширених проблем шкіри обличчя. Вони з’являються в результаті активного задіяння лицьових м’язів при прояві емоцій, а тому, на відміну від вікових зморшок, можуть виникнути навіть у юних осіб. Такі зморшки виглядають малопривабливими і можуть значно зіпсувати загальне враження від зовнішнього вигляду людини. Однак завдяки сучасній процедурі ботокса від них легко можна позбутися. Ботокс перешкоджає передачі нервових імпульсів м’язам обличчя, що забезпечує їх тривале розслаблення.

Ботокс лоба

Зморшки на лобі і між бровами – мімічні зморшки або ж вікові – можуть принести чималий дискомфорт своїм власникам. Сьогодні сучасна косметологія пропонує унікальний і ефективний метод боротьби зі зморшками на лобі – ботулінотерапію. Виконана ін’єкція даного препарату (завдяки блокуванню передачі нервового імпульсу) дозволяє розслабитися м’язам обличчя, перевівши їх в стан відпочинку, що призводить до розгладження зморшок.

Ботокс «гусячих лапок»

Проблема утворення в області очей довгих і тонких зморшок («гусячих лапок») відома багатьом. Такі зморшки прямо вказують на вік як жінки, так і чоловіка, у той час як самі вони, можливо, не хотіли б про це говорити. З глибокими і яскраво помітними «гусячими лапками» легко впорається ін’єкція ботокса. Дана процедура дозволить розслабитися м’язам цієї частини обличчя, тим самим зменшивши зморщування шкіри навколо очей.

Чому ботокс колють лише в верхню третину обличчя

Особливістю ін’єкцій ботокса є те, що його зазвичай колють в верхню третину обличчя. Основне завдання ін’єкцій ботокса – розслабити м’язи обличчя, які знаходяться в гіпертонусі. У нижній частині обличчя м’язи частіше слабшають, тому проведення процедури ботокса в цій зоні не буде ефективною. Для нижньої частини обличчя частіше використовують філери, ботокс же показаний лише в окремих випадках, наприклад, при спазмічному підборідді. Важливо пам’ятати, що велику роль відіграє ще й обраний косметологом препарат – більшість сертифіковані для області міжбрів’я і навколо очей, але є і відповідні для нижньої третини обличчя.

Переваги ботулінотерапії

• Швидкий та ефективний метод розрівнювання зморшок у ділянках міжбрів’я, лоба, носа, очей.
• Не потребує анестезії, використовуються дуже тонкі голочки, проколи та біль пацієнт майже не відчуває під час виконання процедури.
• Можна проводити в будь-яку пору року, сонячні промені не є протипоказанням.
• Не викликає звикання.
• Ефект триває близько 6 місяців і є абсолютно зворотнім.

Показання до ботулінотерапії

• Дрібні зморшки навколо очей («гусячі лапки»).
• Горизонтальні зморшки в ділянці лоба.
• Мімічні зморшки міжбрів’я («зморшки гордіїв»).
• «Зморшки гніву» на спинці носа.
• Косі зморшки на бокових поверхнях перенісся.
• Гіпергідроз пахових ділянок, долонь та підошв.

Протипоказання до ботулінотерапії

Абсолютні протипоказання:

• вік до 18 років;
• нервово-м’язові захворювання (міастенія, бічний аміотрофічний склероз, епілепсія, синдром Ламберта–Ітона та ін.);
• вагітність і лактація;
• гемофілія та захворювання крові;
• локальні запальні процеси;
• підвищена чутливість до компонентів препарату.

Відносні протипоказання:

• міопія (короткозорість) високого ступеню (більше -6 діоптрій на 1 чи 2 очах);
• алергічні реакції в минулому, особливо на білкові компоненти, сироватки;
• виражені «грижі» в ділянці верхньої та нижньої повіки;
• перенесена пластична операція на обличчі менше 3 місяців тому;
• будь-які захворювання в стадії загострення;
• зловживання алкоголем;
• схильність до формування келоїдних рубців;
• прийом лікарських препаратів: аміноглікозидні антибіотики (стрептоміцин, тобраміцин, амікацин), близька перспектива оперативного втручання з проведенням наркозу із застосуванням курареподібних міорелаксантів, вживання бензодіазепінів (діазепам, гідазепам, лоразепам), антикоагулянтів та/або антиагрегантів (гепарин, аспірин, варфарин, ксарелто), прийом блокаторів кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем, ніфедипін);
• виражений птоз повік чи ектропіон (виворіт повіки).

Техніка та етапи ботулінотерапії

1. Перед виконанням будь-якої ін’єкційної процедури, зокрема ботулінотерапії, необхідно укласти угоду – інформаційне погодження пацієнта на виконання ботулінотерапії.
2. Надати пацієнту вертикальне положення його обличчя, зручно та розслаблено всадити в маніпуляційне крісло.
3. Обробити шкіру дезінфікуючим розчином (найчастіше хлоргексидином) для уникнення інфекційних ускладнень.
4. Намалювати фломастером чи спеціальним олівцем майбутні точки введення ботулотоксину. При корекції горизонтальних зморшок лоба необхідно попросити підняти брови, щоб оцінити потужність фронтальних м’язів. Те саме буде стосуватися ділянки міжбрів’я, носа та очей.
5. При можливості зробити знімки чи відео м’язової активності перед введенням ботулотоксину, щоб надалі оцінити вплив препарату після початку його дії.
6. Виконати ін’єкції в точках, що були відзначені. Лікар дерматолог-косметолог індивідуально оцінює, скільки потрібно вводити одиниць у ту чи іншу зону.
7. Обробити шкіру дезінфікуючим розчином, можливе прикладання холоду в місці ін’єкції для запобігання гематоми (синяка).
8. Обов’язкова повторна явка пацієнта через 2 тижні.
9. Можливий варіант докорекції – введення додаткових одиниць ботулотоксину в місцях попередньої ін’єкції для підсилення бажаного ефекту. Важливо розуміти, що докорекція не є ознакою ускладнення, дефекту препарату чи низької кваліфікації лікаря, оскільки має місце певна варіативність ефектів однієї й тієї ж дози у різних людей. Ці індивідуальні особливості неможливо передбачити.

Рекомендації після ботулінотерапії

• «Гримаснічати» протягом 30 хвилин – активно рухати тими м’язами, де було введено ботулотоксин.
• Зберігати вертикальне положення тіла протягом 5 годин.
• Не приймати протягом 2 тижнів антикоагулянти, антиагреганти та НПЗП (гепарин, варфарин, аспірин, ксарелто (рівароксабан), парацетамол, диклофенак).
• Не розчухувати, не наносити макіяж, не чіпати руками, не розминати та не масажувати місця ін’єкції протягом 2 днів.
• Не використовувати теплий фен чи інші розігріваючі засоби в місцях ін’єкції.
• Не відвідувати сауни, бані, басейни, фітнес-зали протягом 2 тижнів.
• Не вживати жодних алкогольних напоїв протягом 2 тижнів.
• Не спати обличчям у подушку протягом 2 днів.
• Не нахиляти голову вниз під час прибирання, прасування та інших дій протягом 2 днів після ін’єкцій.
• При корекції гіпергідрозу не рекомендовано наносити дезодоранти в місцях ін’єкції протягом 2 днів.

Тривалість ефекту ботоксу становить близько 5 місяців, але за певних умов цей термін може скоротитися:

• надмірні фізичні навантаження, коли відбувається посилення кровообігу та пришвидшення метаболізму;
• часте відвідування саун та бань;
• ендокринологічні захворювання (тиреотоксикоз, цукровий діабет та ін.);
• надмірне вживання алкогольних напоїв;
• часте відвідування косметолога з використанням стимулюючих процедур у зонах ін’єкцій ботулотоксином, а саме: масаж, мікротоки, електропорація, ультразвукова терапія та ін.

Ускладнення після ботулінотерапії

• Птоз (опущення брів чи верхньої повіки).
• Диплопія (подвоєння картинки при певному положенні погляду чи в стані спокою).
• Гематоми.
• Асиметрія обличчя.
• Набряклість у периорбікулярній зоні, лімфостаз.
• Головний біль.

Необхідно відзначити, що всі перераховані ускладнення є тимчасовими і повністю зникають після припинення фармакологічної дії ботулотоксину. Це є важливою конкурентною перевагою методики ботулінотерапії. Усі її ефекти є зворотніми та дозозалежними.

Курс ботулінотерапії

Виконується 1 раз на 6 місяців до повного відновлення м’язової скоротливості в місцях ін’єкції. Частіше робити процедуру не потрібно і не бажано. Пацієнти, які постійно отримують ботулотоксин у ті самі місця, можуть відзначати збільшення часу збереження ефекту до 8 місяців.

Класифікація препарату ботулотоксину типу А

• Botox – Allergan Inc (США);
• Диспорт – Ipsen Limited (Великобританія);
• Xeomin – Merz (Німеччина);
• Botulax – Hugel (Південна Корея).