Бешиха (бешихове запалення)— це гостре бактеріальне, часто рецидивуюче, гнійно – некротизуюче запалення шкіри, яке супроводжується вираженим інтоксикаційним синдромом (підняття температури до фебрильних цифр, ознобом, блювотою та інше), больовими відчуттями, яскраво – червоною обмеженою ділянкою шкіри і збільшенням лімфатичних вузлів.
Бешиха відноситься до хірургічної патології. У наш час досить часто зустрічаються пацієнти з даним видом захворювання. Пацієнти можуть бути будь-якого віку і статі.
Зміст
- Причини виникнення бешихи
- Класифікація бешихи
- Симптоми бешихи
- Діагностика бешихи
- Лікування бешихи
- Ускладнення бешихи
- Прогноз бешихи
Причини виникнення бешихи
Основною причиною виникнення бешихи — є бактеріальна інфекція, а саме бета гемолітичний стрептокок групи А. У розвитку захворювання відіграють кілька факторів, це:
- Знижений імунітет;
- Носійство патогенного збудника (гемолітичного стрептококу);
- Наявність таких станів, як:
- Подряпини;
- Рани;
- Попрілості;
- Укуси;
- Тріщини;
- Та інші порушення цілісності шкіри, і запальні захворювання.
При наявності порушення цілісності шкіри, патогенний стрептокок проникає в середину дефекту і починає розмножуватися, в інфікованій ділянці накопичуються токсини бактерій, кількість бактерій збільшується. Це все призводить до виражених інтоксикаційних симптомів, відчуття болю, характерним яскраво – червоним забарвленням і збільшенням лімфатичних вузлів.
Класифікація бешихи
- Еритематозна форма;
- Бульозна форма;
- Пустульозна форма;
- Геморагічна форма;
- Гангренозная, флегмонозная форми.
Симптоми бешихи
Симптоми при бешиховому запаленні яскраво виражені. Запальний процес розвивається з блискавичною швидкістю.
Після потрапляння патогенного гемолітичного стрептококу в рану, або при контакті з носієм даного виду стрептокока, запалення починає розвиватися на 1-2 доби.
Локалізуватись процес може на голові, обличчі, нижніх (найчастіше) і верхніх кінцівках, слизових оболонках губ, в глотці, зіві (дуже рідко).
Спочатку в місці попадання бактерії утворюється різко обмежене гіперемованк вогнище, незабаром, приблизно на 2-3 добу цей осередок розростається в яскраво – червону припухлість, болючу бляшку, щільну на дотик. Висипання мають вигляд «язиків полум’я», саме це відрізняє бешиху від мікробної екземи та інших гнійних захворювань.
Бешиха має чіткі межі, вона чітко відрізняється від здорових тканин. Запальний процес зачіпає глибокі шари шкіри, а саме сітчастий шар дерми і підшкірно жирову клітковину.
З прогресуванням захворювання вогнище запалення стає насиченим червоним або має бурий відтінок. Це характерно для еритематозній форми бешихи. Також даний вид має серозний ексудат, але в цій формі він слабо виражений. Він добре розглядається мікроскопічно.
При бульозної формі, переважає серозний ексудат, який починає накопичуватися під запаленої шкірою. Надалі утворюються пухирі, які наповнені жовтуватою рідиною.
При пустульозній формі в пухирях йде накопичення нейтрофільних лейкоцитів, внаслідок чого відбувається помутнінняпухирів, і вони трансформуються в пустули (гнійнички).
При гангренозний формі відбувається виражена некротизація (відмирання) шкіри. Дана форма може призвести до ампутації, особливо якщо це стосується кінцівок.
Кожна форма супроводжується вираженим інтоксикаційним синдромом, а саме:
- Температура тіла підвищується до 40-41 С;
- Присутня ломота в тілі, озноб, слабкість, головний біль;
- Іноді може бути блювота.
Температура тіла має постійний характер. З прогресом захворювання зменшується кількість сечі, відбувається порушення роботи нирок. У сечі з’являється білок, еритроцити, лейкоцити, гіалінові і зернисті циліндри.
На другий день від початку захворювання збільшуються регіонарні лімфатичні вузли.
Болючість місця ураження настільки сильна, що заважає людині ходити, відпочивати і спати. Пацієнти відчувають печіння, свербіж, пульсацію в місці ураження.
Діагностика бешихи
Діагностика заснована на ретельно зібраному анамнезі, клінічних та лабораторних досліджень.
Для лікаря постановка даного діагнозу не вимагає особливо багато часу.
З лабораторних досліджень проводиться:
- Загальний розгорнутий аналіз крові (підвищення рівня лейкоцитів, підвищення ШОЕ, зниження рівня еозинофілів, гемоглобіну (анемія));
- Біохімія крові (печінкові, ниркові проби).
- Аналіз сечі.
Лікування бешихи
Пацієнти з даною патологією лікуються в хірургічному відділенні, вони вимагають негайної госпіталізації.
Терапію проводять як місцеву, так і системну.
Пацієнтам показана їжа, яка містить велику кількість вітамінів.
З системної терапії на першому місці стоїть антибіотикотерапія. Застосовують антибіотики пеніцилінового ряду, тетрацикліни, макроліди, цефалоспорини. І сульфаніламідні препарати, до яких відносяться стрептоцид, сульфадиметоксин.
Проводять масивну дезінтоксикаційну терапію, можливе введення кортикостероїдів, для зменшення запалення і вираженого больового синдрому.
Місцева терапія полягає в постійній обробці ран розчинами антисептиків і антибактеріальними мазями. Місцево можна накладати комбіновану мазь, яка містить як антибіотик, так і кортикостероїд.
При наявності пухирів, їх розкривають, обробляють розчинами антисептиків і накладають антибактеріальну мазь під пов’язку.
При наявності ділянок некротизації, ці тканини видаляють, а рану дренують.
Використовують також опромінення ультрафіолетом.
Ускладнення бешихи
При відсутності адекватної терапії, можливі серйозні ускладнення, які можуть загрожувати життю пацієнта:
- Сепсис;
- Гнійне ураження м’язів, суглобів та інше;
- Тромбофлебіт;
- Ниркова недостатність.
Прогноз бешихи
Дане захворювання схильне до рецидивів, особливо еритематозна форма. Тому при наявності найменших проявів бешихи необхідно звернутися до лікаря і почати адекватну терапію. При наявності лікування прогноз сприятливий і можливість ускладнень зводиться до мінімуму.
