Аспергільоз – захворювання, що вражає різні системи організму та викликається пліснявими грибами роду Аспергіли, а саме Aspergillus fumigatus, Aspergillus niger та іншими. Аспергільоз належить до глибоких мікозів, на які страждають, як правило, люди зі значним імунодефіцитом: хворі на ВІЛ/СНІД або важкі інфекційні захворювання (туберкульоз), пацієнти, що мають злоякісні пухлини (особливо після променевої та хіміотерапії); ті, що вживають імуносупресивні препарати (цитостатики), системні глюкокортикостероїди.
Аспергільоз вважають опортуністичною інфекцією, тобто такою, яка може виникнути у здорової людини лише за умови важкого імунодефіцитного стану.
Зміст
- Причини появи аспергільозу
- Симптоми аспергільозу
- Діагностика аспергільозу
- Лікування аспергільозу
- Профілактика аспергільозу
Причини появи аспергільозу
Aspergillus fumigatus, Aspergillus niger – гриби роду Аспергіл, що є сапрофітами грунтів та рослин і досить поширені в природі. Їх можна виявити на шерсті тварин, пір’ї деяких птахів; у домашніх побутових умовах зустрічаються у вигляді пилу, але найчастіше зосереджені у ванній кімнаті й виглядають як звичайна чорна пліснява.
Шляхи передачі грибів роду Аспергіл:
- аерогенний (легенево-пиловий): збудник потрапляє в організм з частками пилу;
- контактний: збудник знаходиться на поверхні предметів, з якими людина контактує в побуті, і потрапляє в організм через мікротравми шкіри).
Симптоми аспергільозу
Гриби Аспергіл уражають шкіру, слизові оболонки, нігтьові пластини, зовнішній слуховий прохід та внутрішні органи, а саме, бронхи та легені.
Ураження шкіри аспергильозом – досить рідкісне явище, але можливе за наявності певних провокуючих факторів:
- зниження імунного статусу людини;
- важкі інфекційні процеси в організмі (туберкульоз, сепсис);
- онкологічні патології (рак бронхів, легенів).
Симптоми аспергильозу, які виявляються на шкірі, досить різноманітні й можуть проявлятися як банальними дерматитами, так і супроводжуватись везикульозними, бульозними елементами висипів, хронічними виразками тощо.
Форми аспергільозу:
- первинний;
- десимінуючий;
- бронхо-легеневий;
- легенева міцетома (аспергілома).
Первинний аспергільоз розпочинається з еритематозних плям, потім переходить у вузлуваті інфільтрації, що некротизуються й відкриваються виразками зі значним гнійним вмістом, на дні виразок можливі вегетуючі розростання.
Десимінуючий аспергільоз виглядає як типова екзема з інфільтрацією, везикулами, кірками та мокнуттями.
Бронхо-легенева форма вражає дихальний апарат і проявляється у вигляді бронхітів та пневмоній. Характерними симптомами є кашель, біль у грудях, поява крові в мокротинні, значне схуднення, підвищення температури, легеневі кровотечі.
Легенева міцетома (аспергілома) – один з різновидів аспергільозу, що характеризується появою в легеневій тканині пухлиноподібного розростання, що складається із тісно сплетеного міцелія гриба.
Діагностика аспергільозу
Діагностика глибоких мікозів завжди є складною. Оскільки це захворювання досить поширене серед імунодефіцитної групи населення, лікар обов’язково звертає увагу на всі симптоми, що турбують хворого. Якщо це шкірна форма аспергильозу, виконується мікроскопічне дослідження із виявленням спор та міцелія гриба в патологічному матеріалі. Далі проводяться культуральні дослідження з посівом на поживних середовищах з метою уточнення роду гриба та обов’язкового визначення чутливості до системних антимікотичних засобів.
Лікар-дерматолог із суміжними спеціалістами (терапевтом, пульмонологом, фтізіатром) здійснюють ряд додаткових досліджень, щоб попередити чи виявити інші осередки аспергільозу:
- рентгенологічне дослідження грудної клітини;
- КТ чи МРТ;
- УЗД органів черевної порожнини (особливу увагу звертають на печінку та селезінку);
- мікроскопічне та бактеріологічне дослідження мокротиння при кашлі;
- патоморфологічне дослідження (взяття біопсійного матеріалу на гістологію);
- аналізи на ВІЛ/CНІД (для розуміння причин імунодефіцитного стану пацієнта за його повної згоди).
Лікування аспергільозу
Лікування глибоких мікозів потребує комплексного підходу. Якщо це шкірна форма аспергильозу, топічні антимікотичні засоби поєднуються із системними антимікотиками у вигляді таблетованих препаратів або внутрішньовенних ін’єкцій. Також можливе призначення імуномоделюючих засобів, полівітамінних комплексів та антибіотикотерапії, якщо аспергильоз ускладнився вторинною інфекцією.
При бронхо-легеневій формі лікування проводиться в стаціонарі під керівництвом лікаря-пульмонолога з постійним гемодинамічним контролем (температура, пульс, частота дихання, сатурація). Для боротьби із збудником захворювання призначають (найчастіше внутрішньовенно) системні антимікотики: ітраконазол, амфотерицин В). При приєднанні вторинної інфекції можливе застосування антибіотикотерапії. Також призначають інгаляційні методи лікування антисептичними розчинами, муколітичними коктейлями, загальнозміцнюючі терапевтичні заходи, симптоматичну та імуностимулюючу терапію.
Профілактика аспергільозу
Профілактичні заходи складаються з наступного:
- рання діагностика та виявлення хворих на аспергільоз;
- своєчасна обробка травмованої шкіри антисептичними засобами;
- використання спеціальних засобів захисту на сільськогосподарських підпраємствах для працівників, які контактують з рослинами та грунтами, ураженими пліснявим грибом.
Література
Дерматология Фицпатрика в клинической практике –Лоуэлл А. Голдсмит, Стивен И. Кац, Барбара А. Джилкрест –Москва 2015;
Дерматологія та венерологія –За редакцією професора В. І.Степаненка –Київ 2012;
Краткий курс венерических и кожных болезней -П. С. Григорьев –Москва 1999;
Кожные и венерические болезни –Кулага В.В.,Лемашко В.А. –Москва 2013;
