Карбокситерапія

Карбокситерапія (інвазивна та неінвазивна, «газові ін’єкції») – це унікальна методика, що заснована на дозованому введенні стерильного вуглекислого газу (СО2) з метою стимуляції обмінних процесів в епідермісі та дермі, уповільнення вікових дегенеративних змін і боротьби з проблемною та жирною шкірою.

Існує інвазивна карбокситерапія, що полягає у введенні препарату внутрішньошкірно чи підшкірно та неінвазивна, що полягає у нанесенні маски на основі вуглекислого газу.

Зміст

1. Історія виникнення карбокситерапії
2. Принцип процедури карбокситерапія
3. Переваги карбокситерапії
4. Показання до карбокситерапії (інвазивної та неінвазивної)
5. Протипоказання до інвазивної карбокситерапії
6. Техніка та етапи проведення карбокситерапії
7. Рекомендації після інвазивної карбокситерапії
8. Можливі ускладнення після інвазивної карбокситерапії
9. Курс та тривалість карбокситерапії

Історія виникнення карбокситерапії

«Газові ін’єкції» – саме таку назву мала карбокситерапія в 1932 році, коли була створена французькими вченими. Саме Жан Батист Ромуеф, лікар-кардіолог вивчав вплив вуглекислого газу на організм людини. Вперше карбокситерапія була застосована в терапії ішемічних захворювань нижніх кінцівок, у лікуванні трофічних виразок, артропатій та інших захворювань. У 1983 році була опублікована стаття, яка принесла лікарю шалену популярність. Хворі з усього світу приїжджали на лікування карбокситерапією.

Після численних досліджень та дискусій карбокситерапія знайшла своє місце і в дерматології та косметології. Уже понад 20 років вона залишається затребуваною процедурою. Більшість лікарів-косметологів застосовують у своїй праці цю методику, оскільки вона підходить для будь-якого типу шкіри і вважається прогресивною процедурою нинішнього часу. Саме карбокситерапія активізує резервні ресурси організму, насичує тканини киснем, покращує венозний та лімфатичний відтік та покращує метаболічні процеси тканин організму.

Принцип процедури карбокситерапія

Основною метою є збільшення тканинного кровообігу і транспорту кисню (О2) до тканин, а це досягається завдяки розширенню судин мікроциркуляторного русла, артеріовенозних анастомозів. Вказані зміни відбуваються при внутрішньошкірному чи підшкірному введенні СО2, що призводить до значного місцевого розширення судин, оскільки підвищення рівня вуглекислого газу у тканинах або крові запускає каскад фізіологічних реакцій, покликаних максимально швидко зменшити його парціальний тиск (вміст у суміші газів, що розчинені в рідині) у крові та тканинах, не допустивши зсуву pH в кислу сторону та порушення умов функціонування клітин (СО2+Н20=H2CO3 – це вугільна (карбонатна) кислота – природній продукт взаємодії вуглекислого газу з водою у внутрішньоклітинному середовищі). Одним з елементів цього древнього процесу (насправді на підвищений вміст СО2 реагують навіть бактерії та найпростіші одноклітинні тварини, але в дещо інший спосіб) і є розширення судин, покликане забезпечити розчинення вуглекислого газу у плазмі крові (саме переважно в розчиненому стані він транспортується в крові) та подальше його «вимивання» з тканин та виведення легенями та нирками. Вторинна активація кровотоку та лімфовідтоку, що прискорює обмінні процеси в тканинах і є головною ідеєю карбокситерапії.

Карбокситерапія впливає і на жирову тканину, відбувається розщеплення та прискорене виведення жирових відкладень, що можливо досягнути інвазивною карбокситерапією, неінвазивна карбокситерапія не досягає підшкірного жирового шару. Також карбокситерапія активує неоколагенез, а це в свою чергу запускає ряд реакцій, спрямованих на створення нових колагенових волокон, появу нових фібробластів, які необхідні для боротьби зі старінням

Таким чином, використовуючи природні, еволюційно обумовлені, процеси регуляції газообміну в тканинах та абсолютно природній та безпечний вуглекислий газ (він складає 0,03% планетарної атмосфери) досягаються суттєві лікувально-оздоровчі ефекти, а вуглекислий газ виводиться з організму вже через 10-20 хвилин після процедури.

Переваги карбокситерапії

За рахунок карбокситерапії можна досягнути швидких результатів покращення свого стану шкіри, особливо у жінок зрілого віку з появою мімічних зморшок, ознак фотостаріння, дряблості та зниженого тонусу шкіри, а також вирішити проблеми жирної, стомленої та зневодненої шкіри.

Переваги цієї процедури:

• посилення оксигенації, вирівнювання кольору та рельєфу шкіри;
• зникнення дрібних зморшок та зменшення глибоких;
• детоксикація шкіри обличчя;
• регенерація та відновлення шкіри обличчя;
• негайний та подовжений ефект процедури;
• підходить для будь-якого типу шкіри;
• виражена протизапальна дія;
• абсолютна відсутність алергічної реакції;
• для неінвазивної карбокситерапії протипоказань майже немає;
• можна застосовувати як монотерапію, або в доповненні з іншими процедурами;
• можливість вибору методики (інвазивна форма або неівазивна).

Показання до карбокситерапії (інвазивної та неінвазивної)

• Перші ознаки старіння шкіри.
• Зниження тургору та еластичності шкіри.
• Втрата здорового кольору обличчя.
• Темні кола під очима, набряклість.
• Пастозність та набряклість м’яких тканин обличчя.
• Суха та зневоднена шкіра.
• Проблемна та жирна шкіра (акне І-ІІ ступеню).
• Пігментні плями.
• Целюліт.
• Стриї, розтяжки на тілі.
• Жирові відкладення на тілі.
• Рубцеві зміни.
• Трофічні виразки.
• Реабілітаційний період після травм та операцій.

Протипоказання до інвазивної карбокситерапії

• Вагітність, лактація.
• Важкі порушення функцій нирок та печінки.
• Психічні та нервові захворювання (особливо епілепсія).
• Захворювання серцево-судинної системи (стенокардія, інфаркт в анамнезі, артеріальна гіпертензія, серцево-судинна недостатність.
• Прийом медикаментів антикоагулянтів та/чи антиагрегантів (гепаринотерапія, аспірин, клопідогрель, варфарин, ривароксабан або «ксарелто»).
• Гострі запальні процеси (ГРВІ, лихоманка та інше).
• Гнійні чи запальні зміни шкіри.
• Вірусні дерматози в стадії загострення (герпес, контагіозний молюск).
• Демодекоз.
• Піодермії.
• Розацеа та купероз.

Техніка та етапи проведення карбокситерапії

Інвазивна карбокситерапія:

1. Демакіяж, очищення шкірних покривів від забруднення. Косметолог підбирає засоби за типом шкіри.
2. Уточнення з приводу алергічних реакцій, хронічних захворювань в анамнезі хворого.
3. Дезінфекція шкіри (обробка хлоргексидином).
4. Висушування оброблених ділянок шкіри.
5. Нанесення на шкіру місцевої анестезії (гель Емла 5% та інші).
6. Введення стерильного СО2 за допомогою шприца з тонкою голкою або з використанням карбокси-пістолету, в якому відбувається врегульована подача препарату на задану глибину та під суворо регульованим тиском.
7. Післяопераційна обробка шкіри антисептиком (перевага віддається хлоргексидину).
8. Нанесення заспокійливої маски за типом шкіри (цей етап може бути необов’язковим)
9. Нанесення крему на вихід за типом шкіри, в літній період крем з SPF 25-50, взимку – поживний крем.

Неінвазивна карбокситерапія:

1. Демакіяж (можливе дворазове очищення з використанням очисних речовин на основі АНА та ВНА кислот).
2. Тонізація шкіри (тонік чи лосьйон).
3. Нанесення ензимного пілінгу.
4. Нанесення гелю-активатору.
5. Нанесення маски, насиченої вуглекислим газом у вигляді дрібних бульбашок.
6. Експозиція маски близько 30 хвилин, під час якої відбувається трансдермальна пасивна дифузія СО2.
7. Видалення маски та залишків гелю-активатору.
8. Нанесення крему на вихід за типом шкіри, в літній період крем з SPF 25-50, взимку – поживний крем.

Рекомендації після інвазивної карбокситерапії

• Не користуватися декоративною косметикою одразу після процедури.
• Не мочити місце ін’єкцій протягом 2 днів.
• Протягом 5 днів не відвідувати басейни, сауни, спортзали, бані, не засмагати.
• Протягом 3-5 днів не можна проводити інші косметологічні процедури.
• Користуватись сонцезахисними кремами з високим вмістом SPF.

Можливі ускладнення після інвазивної карбокситерапії

• Гематоми.
• Набряклість.
• Занесення інфекції в місцях проколів.

Курс та тривалість карбокситерапії

Інвазивна карбокситерапія триває близько 20-30 хвилин. Курс складає 4-12 процедур, інтервал між процедурами може коливатись від 2 до 5 днів. Лікар-косметолог індивідуально коректує тривалість та курс лікування, орієнтуючись на проблему та стан відновлення після процедури. Підтримуюча терапія може виконуватися 1-2 рази в рік.

Неінвазивна карбокситерапія триває близько 30-40 хвилин. Курс складає 4-8 процедур 1 раз на тиждень. Підтримуюча терапія складає 2-3 сеанси на рік.