Келоїдний рубець – це безболісне пухлиноподібне, потворне на вигляд розростання сполучної тканини з бугристою поверхнею, від червоного до коричневого кольору. З’являється на місцях швів, шрамів, подряпин, акне, поранень та інше.
Келоїд не є небезпечним для життя утворенням. Він зустрічається у наш час досить часто, і крім візуального дискомфорту, більше ніяк не турбує пацієнтів.
Зміст
- Причини виникнення келоїдного рубця
- Симптоми келоїдного рубця
- Діагностика келоїдного рубця
- Лікування келоїдного рубця
- Прогноз келоїдного рубця
Причини виникнення келоїдного рубця
Схильність до келоїдних рубців закладена ще на генетичному рівні. Проживши 40 років і більше, люди можуть не здогадуватись, що вони схильні до такого виду утворень. Але після операцій, кесаревого розтину, після видалення родимок лазером, мінімальних хірургічних втручань може розвинутись така патологічна реакція. Звичайно, пацієнтів такий вигляд лякає, і вони починають бити на сполох. Однак це захворювання не несе небезпеки.
У товщі рубцевої тканини з’являються бугристі потовщення. Вони блискавично починають збільшуватися і залучати в процес візуально незмінену на вигляд шкіру. Процес може тривати від декількох місяців до декількох років. Також келоїдний рубець може проникати у підшкірно-жирову клітковину. Але виразкується дуже рідко.
Існує ряд факторів, які можуть спровокувати розвиток келоїду:
- операції;
- видалення родимок, папілом, гемангіом, атером, ліпом та ін.;
- акне;
- порізи;
- рани;
- інші утворення та процеси, які супроводжуються травматизацією шкіри.
В утворенні келоїдних рубців відіграє велику роль порушення співвідношення між розпадом та синтезом колагену, де синтез перевищує. Цей цикл постійно повторюється, втрачається рівновага між утворенням клітин, судин, синтезом основної речовини сполучної тканини, відрізняється їх співвідношення, яке притаманне звичайному шраму. Через це сполучна тканина починає безперервно і стрімко розростатися.
Симптоми келоїдного рубця
Келоїд являє собою потворне на вигляд пухлиноподібне розростання бугристої, щільної консистенції. Колір може бути від яскраво-червоного до коричневого та тілесного.
Локалізуються келоїдні рубці часто на грудній клітці (на латеральній її поверхні), шиї, плечах, спині, сідницях, на мочках вух, стегнах, у ділянці нижньої щелепи, в носогубному трикутнику. На келоїдному рубці відсутній малюнок шкіри, рельєф, пори.
Ці утворення різко виступають над рівнем шкіри, мають блискучу поверхню, і при видаленні можуть розростатись ще більше. По мірі розростання пацієнтів може турбувати свербіж, інколи шрам болить. Але може бути і безсимптомний його перебіг.
Такі шрами можуть мати синюшний відтінок чи бути гіперпігментованими. Шрам з’являється після загоювання ран, через декілька неділь чи місяців.
Інколи спостергіється блискавичне розростання сполучної тканини, але найчастіше процес триває повільно (роками). Утворення, яке розташоване на мочці вуха, має тенденцію до утворення «черешків».
Келоїди на спині та грудній клітці широкі, припідняті, кігтеподібної форми. Головною їх відмінністю є резистентність (стійкість) до терапії.
Діагностика келоїдного рубця
Бувають келоїдні рубці, які дуже схожі на гіпертрофічні. У таких випадках необхідно провести гістологічне та морфологічне дослідження.
При гістологічному дослідженні будуть виявлятися так звані «грядкоподібні сітки» та «шкірні сосочки», оскільки формування рубця виникає за відсутності дефіциту шкіри. Також дивляться на колагенові волокна.
Лікування келоїдного рубця
Існує багато різноманітних методів лікування келоїдних рубців, але жоден не є на 100% ефективним. Після видалення відзначається їх рецидив у 95% випадках, нові утворення стають більші в розмірах та потворніші на вигляд.
При келоїдах необхідно проконсультуватися з лікарем, оскільки тільки спеціаліст зможе адекватно оцінити стан пацієнта та надати правильну рекомендацію. Лікар зможе сказати, чи можна видалити чи взагалі якось повпливати на це утворення та чи не нашкодить втручання.
Методики лікування келоїдного рубця:
- Оперативне втручання.
- Гормональні препарати (вводять глюкокортикостероїди в тканину рубця. Застосовують такі препарати: кеналог-40, суспензія гідрокортизону ацетату, дипроспан).
- Використання стискаючих пов’язок, силіконових пластирів, компресійної білизни (малоефективні методи).
- Кріодеструкція.
- Променева терапія.
- При рубцях, які розташовані на обличчі, стопах, кистях можливе внутрішньом’язове введення екстракту алое, плаценти, скловидного тіла, лідази.
Прогноз келоїдного рубця
Прогнозувати повне видалення неможливо, оскільки є велика ймовірність його рецидиву.
По можливості, якщо утворення не особливо заважає і невеликих розмірів, краще не вживати жодних методів лікування, щоб не спровокувати його прогресування.