Краснуха – це гостре контагіозне інфекційне захворювання вірусної природи, де збудником виступає вірус Rubella. Існує дві форми: вроджена та набута краснуха.
Краснуха – це вірусне захворювання, яким найчастіше хворіють діти, віком 3 -10 років, у дітей до пів року, як правило вроджений імунітет, який передається від матері в утробі чи ж з молоком, тому ця категорія дітей хворіє вкрай рідко. Але бувають випадки, коли ж все таки недостатньо імунітету і новонароджені теж хворіють в цьому віці.
Дорослі хворіють, але рідше на відміну від дітей, оскільки вони просто перехворіли в дитячому віці і у них є стійкий імунітет, кому ж не пощастило може стикнутись з вірусною інфекцією будь-якої миті в будь-якому місці.
Особливої уваги необхідно звернути жінкам, що планують вагітність і не хворіли краснухою, це може призвести до небажаних внутрішньоутробних вад чи фатальних наслідків для плоду матері.
Зміст
- Етіологія краснухи
- Епідеміологія краснухи
- Патогенез краснухи
- Класифікація краснухи
- Клінічна картина
- Діагностика краснухи
- Лікування краснухи
- Профілактика краснухи
Етіологія краснухи
Rubella virus відноситься до таксономічної групи тогавірусів (сімейство Togaviridae, рід Rubivirus). Вірус краснухи -РНК-вмісний, за будовою вірус сферичної чи ж округлої форми, діаметр 50-65 нм. Вірус краснухи нестійкий до природних умов, але дуже стійкий до антибіотикотерапії, добре переносить наднизькі температури. На вірус краснухи пагубно діють сонячні промені
Епідеміологія краснухи
Основним джерелом зараження є люди, що хворіють на типову чи атипову форму набутої краснухи (безсимптомний варіант), а також діти з вродженою краснухою, (слина, кал, сеча до 1 року містять вірус краснухи).
Основним механізмом передачі вірусу краснухи є повітряно-краплинний, а також контактно-побутовий шлях передачі, та прямий контакт із зараженою слиною, сечею, кров’ю та іншим біологічним матер’ялом хворого.
Хворий з будь-якою формою краснухи стає заразним перших 5-7 днів з моменту появи висипань на шкірі. Щодо дітей з вродженою краснухою вірус краснухи виділяється ними протягом тривалого часу (з мокротою, сечею, калом).
Патогенез краснухи
Вхідними воротами при набутій формі краснухи слугують слизові оболонки верхніх дихальних шляхів (носоглотка, глотка). Звідки процес опускається до лімфатичних вузлів, де відбувається розмноження вірусу. Далі процес продовжується вірусемією, що відповідає інкубаційному періоду, і з током крові вірус розповсюджується у внутрішні органи та тканини. Далі наступає період висипань і з цього моменту вірусемія закінчується, в крові з’являються віруснейтралізуюючі антитіла.
При вродженій формі краснухи вірус трансплацентарно потрапляє в ембріон, де відбувається інфікування ворсин хоріона та ендотелію кровоносних судин плаценти, що призводить до хронічної ішемії органів та тканин плода. Під впливом вірусу краснухи відбувається порушення ряду процесів, як на клітинному так і органному рівні: порушується активність мітотичного поділу клітин, виникають хромосомні аномалії, генетичні помилки, що призводить до важких вад розвитку плода чи загибелі на внутрішньоутробному етапі. Вірус краснухи вражає серцево-судинну систему, очі та слух, так звана тріада Грега.
Класифікація краснухи
- Набута краснуха
- Типова форма
- Атипова (безсимптомна; стерта; з переважання того чи іншого синдрому)
- Вроджена краснуха
- малий краснушний синдром – ураження органів зору, слуху, серця;
- великий краснушний синдром – ураження головного мозку, вади серця і судин, ураження очей (глаукома, катаракта), вади скелету, ураження сечо-статевої системи, шлунково-кишкового тракту та інше.
Клінічна картина
Інкубаційний період (період від моменту зараження, до появи перших симптомів) – триває від 10 до 21 дня (найчастіше 16-20 днів).
Продромальний період (початковий період хвороби) триває вцілому від 1 до 3 днів, де хворий скаржиться на підвищення температури від 37,0 до 38,5 С*, що супроводжується помірним симптомами інтоксикації, а саме сонливість, слабкість, постійна втома, зниження апетиту, головний біль. У маленьких діток при підвищеній температурі також можуть виникати судоми, що потребують негайної допомоги. Ще одним синдромом є поява катаральних явищ у вигляді першіння в горлі, закладеність носа, сухий кашель та інші. І також збільшуються задньошийні і потиличні лімфатичні вузли, які при пальпації лікарем збільшені і навіть злегка болючі.
Наступним етапом є поява періоду висипань, що характеризується появою на шкірі плям (екзантем) на фоні вищеперерахованих синдромів і триває близько 2 днів.
Висипи характеризуються дрібними плямами, що мають чіткі межі, рожево-червоного кольору, не зливаються між собою, з часом зникають безслідно, не залишаючи після себе лущення.
Висип з’являється на 1-2 добу і вкриває обличчя, тулуб, живіт, спину, кінцівки одномоменто, одразу. Висип, як правило, виникає на розгинальних поверхнях тіла (руки, бокові поверхні ніг, спина, сідниці), зони суглобів як правило вільні від висипів.
Діагностика краснухи
Для лікаря постановка діагнозу краснуха, не являє великої складності, тому лікар опирається на основні клінічні критерії, які свідчитимуть про вірусну етіологію краснухи, але підтвердження здійснюється по лабораторним даним.
Серологічні та вірусологічні методи дослідження, а також загальноклінічні (загальний аналіз крові, де відмічається збільшення плазматичних клітин, ліфоцитоз, лейкопенія) вважаються додатковими у підтвердження діагнозу краснуха. Особливо актуально для диференційної діагностики (кір, вітряна віспа, черевний тиф та інші).
Серологічний метод, до якого належать ІФА, РІФ, РЗК, дає можливість визначити рівень антитіл до вірусу краснухи і виконувати динамічне спостереження за імунітетом під час хвороби.
ІФА -виявлення специфічних антитіл ІgМ, а поява ІgG виникає як правило наприкінці хвороби, або якщо хворий перехворів у минулому.
ПЛР –РНК Rubella virus у досліджуваному матер’ялі (сеча, кров, слина та інше), найсучасніший і найбільш точний метод діагностики.
Лікування краснухи
Постільний режим особливо потрібний в перші дні інтоксикаційного синдрому, а далі можна обмежитись напівліжковим режимом протягом 5-7 днів з вживанням великої кількості води. Харчування легке та поживне, без перевантаження шлунково-кишкового тракту.
При легких та середньотяжких формах призначають симптоматичне лікування, тобто симптоми, які наявні у хворого і вони потребують лікуванню. При підвищенні температури – застосовують протизапальні та жарознижуючі препарати (ібупрофен, парацетамол), при риніті (нафтизін, протаргол та інші судинозвужуючі препарати), при кашлі – відхаркуючи засоби (аброксол, лазолван та інші), протисудомні (реланіум, седуксен), антибіотикотерапія проводиться, якщо приєдналась вторинна бактеріальна інфекція (бактеріальні ускладнення).
Профілактика краснухи
Головним завданням для хворих є їхня ізоляція від здорових людей, щоб зменшити ризик інфікування в колективах, дитсадках та школах. Хворого ізолюють від оточуючих впродовж 4-6 днів після появи висипань. А діти з вродженою формою вважаються контагіозними протягом 1-1,5 років.
В місці перебування хворого необхідно постійно провітрювати та виконувати вологе прибирання.
Специфічна профілактика виконується у вигляді застосування живої ослабленої вакцини, а також комбінованої вакцини проти кіру, краснухи, паротиту. А з метою профілактики вродженої краснухи вакцинують не привитих дівчат у віці 13 років з наступною ревакцинацією жінок не пізніше 3-5 місяців перед запланованою вагітністю.